Додаток А

АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо стану дослідженості проблеми та досвіду формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій

Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій цілком відповідає ідеї творення «суспільства знань» («theknowledgesociety» ), в якому, як зазначає В. Кремень, знання щодо ефективного використання енергетичних ресурсів стануть «основою, методологією поведінки, життя і діяльності людини». Відтак вважаємо доцільним розглядати підготовку компетентних з питань енергоефективності кваліфікованих робітників через призму соціально-освітніх цінностей, які, за визначенням Н. Ничкало, є «основним критерієм модернізації освітньо-виховного процесу і містять професійний, педагогічний і соціальний ресурс перетворень, спрямований на забезпечення його ефективності», а також враховуючи зорієнтованість новітньої філософії освіти на забезпечення «комфортного існування людини XXI ст.», на що звертає увагу В. Андрущенко.

Відповідно до концептуальних положень «суспільства, заснованого на знаннях» (П. Дракер, Р. Лейн, Р. Райх, Н. Штер) увага зосереджується на вихованні творчої особистості, здатної оперативно та самостійно знаходити, продуктивно використовувати отриману інформацію і генерувати нові знання щодо енергоефективності для соціально-економічного розвитку суспільства. Необхідність засвоєння майбутніми робітниками різноманітних способів набуття знань щодо ефективного використання енергетичних ресурсів, навичок самостійної роботи з навчальною інформацією, умінь критично її осмислювати; розуміння важливості для професіонала безперервно підвищувати власну майстерність упродовж життя, визначається сучасною освітньою парадигмою постіндустріального інформаційного суспільства, за якої, як висловлює думку В. Лях, «запас знань, даних, навичок перебуває в стані постійної трансформації: застарівання і поновлення».

Чільне місце в суспільстві, заснованому на знаннях, займає людина, а отже, формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю гуманістично зорієнтоване, тобто передбачає наявність в її структурі морально-етичної складової, яку Г. Васянович визначає як необхідну у будь-якій професійній діяльності. Такий підхід перетинається із принципами трансцендентальної прагматики (К. Апель, В. Кульман, Ю. Хабермас), методологія якої «базується на гуманістичних засадах взаємовідповідальності, взаєморозуміння, діалогу культур під гаслом: «Всі разом з усіма».

Гуманістична зорієнтованість енергоефективної компетентності посилюється екзистенційним контекстом філософії людиноцентризму, зорієнтованого, за визначенням В. Кременя, на «… цінності духовні, на знання, культуру, науку, без яких життя втрачає сенс і перспективу»; новою культуроцентруючою якістю освіти, сформованою, на думку І. Зязюна, у відповідь викликам постіндустріального суспільства.

На підставі особистісно орієнтованої результатної парадигми енергоефективна компетентність розглядається як навчальні результати (результати освіти), котрі, на думку В. Лугового, «доцільно тлумачити як певні конкретизовані диференціальні» дії, що піддаються чіткому плануванню, формуванню та вимірюванню (оцінюванню)».

Енергоефективною компетентністю, на нашу думку, є обізнаність людини щодо енергозберігаючої діяльності, спираючись на яку вона реалізує професійні компетенції, інтегровані у кваліфікацію за фахом і досвід роботи. Структура енергоефективної компетентності учнів ПТНЗ, на наш погляд, складається з таких компонентів: ціннісно-мотиваційного (усвідомлення учнями обмеженості енергетичних ресурсів та необхідності у їхньому раціональному використанні); когнітивного (знання теоретичних основ енерго- та ресурсозбереження, механізмів дії енергоефективних пристроїв, обладнання, обізнаність у сфері енергоефективних інноваційних розробок); діяльнісного (комплекс навичок і вмінь застосування енергоекологічних знань в різних видах діяльності); рефлексивного (адекватне відношення до актуальних екологічних проблем сучасності, самооцінка наявних знань та усвідомлення власної готовності до здійснення професійної діяльності згідно з принципами розумного енергоспоживання).

При формуванні енергоефективної компетентності в учнів ПТНЗ доцільно спиратися на такі методологічні підходи, як системний, особистісний, компетентнісний, аксіологічний та міждисциплінарний. Системний підхід розглядає навчання як цілеспрямовану творчу діяльність, вимагає побудови системо утворюючих зв’язків між цілями, завданнями, змістом, формами та методами навчання. Особистісний підхід розглядає особистість як продукт суспільно-історичного розвитку, мету, суб’єкт, результат та основний критерій ефективності педагогічного процесу, спрямований на створення умов для розвитку професійно важливих особистісних якостей учнів. Компетентнісний підхід розглядає аксіологічну, мотиваційну, рефлексивну, когнітивну та операційно-технологічну складові результату навчання з позиції надбання не тільки знань, умінь та навиків, але й практичного досвіду та емоційно-ціннісного відношення до дійсності. Аксіологічний підхід розглядає особистість учня як вищу цінність суспільства й самоціль суспільного розвитку. А її духовне-творче становлення можливе тільки на основі «тріади» В. Сластьоніна: ціннісна свідомість – ціннісне відношення – ціннісна поведінка. Міждисциплінарний підхід надає змогу реалізувати навчальну проектну діяльність учнів, поєднуючи можливості різних предметів під час розв’язання проектних завдань.

Оскільки виробнича діяльність людини безпосередньо впливає на навколишнє середовище, зокрема шкідливими викидами, необмеженими, часто безпідставними витратами природних ресурсів, екологічна освіченість майбутніх робітників будівельного профілю розглядається як невід’ємна складова їх енергоефективної компетентності (Н. Величко, М. Кисельов, Л. Лук’янова, С. Максименко, Г. Пустовіт, К. Ситник).

На необхідність активно впроваджувати технологічні інновації для створення більш інтелектуальної, децентралізованої системи безперервної генерації електроенергії звертає увагу К. Топфер. Технології збереження енергії відкривають широкі перспективи для прискорення процесу індустріальної трансформації суспільства. Сутність енергоефективних технологій з урахуванням їх екологічної безпеки, ергономічних та санітарно-гігієнічних вимог розкрита у теоретичних положеннях Б. Данилишина, В. Логвиненка, Т. Сердюк. Безпека «… при виконанні людиною будь-якої професійної та суспільної діяльності» розглядається Н. Кулалаєвою як категорія безумовно пріоритетна. Підтвердження цієї думки ми знаходимо в Концепції ООН про сталий людський розвиток, в якій безпека визначена базисною потребою людства. Відповідно до Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини» метою освіти є «… підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві».

Для посилення інтересу учнів до питань енергоефективності важливими є положення концепції Б. Коротяєва щодо навчання творчій пізнавальній діяльності, котра, за визначенням В. Луценко, ґрунтується на суб’єктивному досвіді учнів, їх самобутності й самоцінності. Шляхи формування стійких мотиваційних установок, усунення деструктивних факторів, виявлення психофізіологічних якостей та індивідуальних особливостей майбутніх фахівців розглянуті у роботах В. Буряка, Є. Заіки, І. Шайдур, І. Шимко.

Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ здійснюється в умовах інтеграції окремих груп професій, механізації та автоматизації виробничих процесів, з урахування особливостей і структури навчально-виховного процесу, в узгодженні з організаційно-педагогічними, методичними і технічними заходами, спрямованими на «реалізацію змісту і завдань ступеневої професійно-технічної освіти відповідно до державних стандартів», як зазначено в Положенні про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (Наказ МОН України від 10.07.2015 № 746 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року № 419», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2015 р. за № 913/27358).

Додаткові можливості для якісного формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю відкриває впровадження у процес професійної підготовки елементів e-learning (англ. learn – вчитись, дізнаватись) – сучасних інформаційних технологій (INTERNET, електронні програми, інтерактивні засоби навчання, включаючи довідниковий матеріал тощо). Розширенню інформаційного поля учнів з питань енергоефективності сприяють також національна інформаційна мережа (NECIN), спеціалізовані сайти, портали, зокрема портал інформаційних проектів з енергозбереження енергосервісної компанії «Екологічні системи» «Світ енергозбереження», електронний журнал «ЕСКО», інформаційне видання «Нова енергія», Національний портал з енергозбереження PATRIOT-NRG тощо.

Формуванню енергоефективної компетентності учнівської молоді сприяють відкриті інформаційні заходи для широкої громадськості, зокрема: прес-конференції, форуми, виставки, семінари, конкурси. Наприклад, Міжнародний конкурс молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», котрий здійснюється у рамках міжнародної освітньої програми SPARE (SchoolProjectforApplicationandEnergy – Шкільний проект з раціонального використання ресурсів та енергії) та всесвітньої декади ООН «Освіта для сталого розвитку» за участю Національного координатора проекту SPARE в Україні громадської організації «Екологічний клуб «Еремурус» за підтримки Норвезької спілки охорони природи і INFORSE (International Network for Sustainable Energy) Europe (Європейська мережа розвитку сталої енергетики), комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України, НАЕР – Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Державної інспекції з енергозбереження, програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), Української національної інформаційної агенції, та національних спонсорів конкурсу – компанії «Danfoss» і представництва компанії Philips в Україні.

Популяризації енергоефективності та відновлювальної енергетики присвячені Європейські тижні енергоефективності (з 2011 року вперше проходять в Україні). Ключові події цих тижнів спрямовані на підвищення обізнаності учнівської молоді з питань використання енергоефективних технологій, їх економічної доцільності та значення для навколишнього середовища.

Енергоефективна компетентність на засадах парадигми неперервної освіти, передбачає наявність у майбутніх кваліфікованих робітників елементарних знань щодо проведення прикладних досліджень, планування, конструювання, проектування, необхідних їм у подальшій професійній діяльності. На їх основі формується компетентність прийняття енергозберігаючих проектних рішень (ПЕПР), яку С. Ракутько розглядає як обов’язкову для випускників.

Впровадження проектних технологій в навчально-виробничий процес підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю надає змогу не тільки сформувати в учнів уміння застосовувати отримані знання на практиці. Формуються також вміння відповідати за свої дії, визначити їх корисність для окремої особистості і для суспільства в цілому.

Аналіз теоретичних положень та практичного досвіду надав можливість зробити висновок, що на даний час:

- не розроблений механізм системного впровадження в навчально-виробничий процес ПТНЗ проектних технологій;

- не відпрацьована методика створення та реалізації міждисциплінарних навчальних проектів.