НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут професійно-технічної освіти

КАМ’ЯНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Методичні рекомендації

щодо організації проектного навчання

для формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників

будівельного профілю

Київ – Кам’янське, 2018

УДК 377.3:37.091.313:[502.171:620.9]:69

ББК 74.56

М 54

Рекомендовано до друку вченою радою

Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

(протокол № 1 від 02 січня 2018 р.)

Рецензенти:

Гоменюк Дмитро Васильович, кандидат педагогічних наук, директор Навчально-наукового центру ПТО НАПН України;

Гришаєва Олена Вікторівна, заступник директора Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області;

Каленський Андрій Анатолійович, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах

М 54

Методичні рекомендації щодо організації проектного навчання для формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю в закладах професійної (професійно-технічної) освіти / Н. В. Стьопіна, О. В. Глущенко, Н. В. Кулалаєва, В. П. Школяр; за наук. ред. Н. В. Кулалаєвої. – Запоріжжя : Просвіта, 2018. – 71 с.

 

У методичні рекомендації увійшли доробки членів творчої групи експерименту всеукраїнського рівня за темою «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій» на базі Кам’янського професійного ліцею. У роботі викладено суть енергоефективної компетентності, надана методика організації проектного навчання та методичні основи розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю.

Методичні рекомендації призначені для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також для тих, хто цікавиться проблемами формування в учнів енергоефективної компетентності через проектну діяльність.

УДК 377.3:37.091.313:[502.171:620.9]:69

ББК 74.56

© Кам’янський професійний ліцей

© Інститут професійно-технічної освіти НАПН України

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….4

  1. Суть та структура енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю ……………………………6
  2. Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю через проектне навчання…………………………………………………………………………..9

3. Методика організації проектного навчання для формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю

3.1. Організаційно-педагогічні умови формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю ................………………………………………………….…17

3.2. Алгоритм впровадження в навчально-виробничий процес проектних технологій………………………………………………………….…..22

4. Діагностичний аналіз стану готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до проектного навчання….………………....26

  1. Методичні основи розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі
    1. Принципи проектування ……………………………………….…..….29
    2. Методика розроблення проектних технологій …………….…………31
    3. Методика розроблення міждисциплінарних навчальних проектів….36
    4. Навчально-методичне забезпечення проектного навчання ………...38

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..42

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………….….43

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………47

ВСТУП

Суспільні перетворення, зумовлені посиленням антропогенного навантаження на біосферу, загостренням боротьби за природні ресурси актуалізують пріоритетність завдань щодо забезпечення енергетичної безпеки країни. Їх виконання у межах технологічного способу виробництва уможливлюється за умов впровадження в усіх галузях народного господарства, і будівельної зокрема, прогресивних виробничих технологій, зменшення енергоємності виробничих процесів за рахунок ефективного використання енергоресурсів, відновлювальних джерел енергії, застосування енергоефективного обладнання тощо.

Результативність від використання енергозберігаючих технологій проявляється у вигляді: економічних ефектів у споживачів (зниження вартості придбаних енергоресурсів); ефектів підвищення конкурентоспроможності (зниження споживання енергоресурсів на одиницю виробленої продукції, енергоефективність виробленої продукції при її використанні); ефектів для електричної, теплової, газової мережі (зниження пікових навантажень, мінімізація інвестицій в розширення мережі); екологічних ефектів; пов’язаних ефектів (увага до проблем енергозбереження приводить до підвищення зацікавленості проблемами загальної ефективності системи - технології, організації, логістики на виробництві, системи взаємин, платежів і відповідальності в житловому секторі, щодо домашнього бюджету у громадян).

Високотехнологічні методи виробництва передбачають наявність у кваліфікованих робітників відповідних компетенцій, у тому числі таких, що стосуються ефективного використання енергоресурсів. А отже, проблема формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників є актуальною для системи професійної освіти.

Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється в умовах інтеграції окремих груп професій, механізації та автоматизації виробничих процесів, з урахуванням особливостей і структури навчально-виховного процесу, в узгодженні з організаційно-педагогічними, методичними і технічними заходами, спрямованими на «реалізацію змісту і завдань ступеневої професійно-технічної освіти відповідно до державних стандартів», як зазначено в Положенні про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (Наказ МОН України від 10.07.2015 № 746 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року № 419», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2015 р. за № 913/27358).

Питання використання в професійній (професійно-технічній) освіті сучасних інноваційних ідей є надзвичайно актуальним. Безперечно, на сьогодні вже не можливо навіть уявити навчально-виробничий процес, що спрямований на високий освітній результат, без використання особистісно-розвивальних педагогічних технологій. До таких технологій належать технології проектного навчання.

Використання у навчально-виробничому процесі підготовки майбутніх кваліфікованих робітників проектних технологій енергоефективного спрямування орієнтує їх на професійну діяльність в умовах швидких змін технологічних процесів, стимулює прояв пізнавальної і творчої активності.

Творчою групою експерименту всеукраїнського рівня за темою «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі на основі проектних технологій» на базі Кам’янського професійного ліцею (далі - КПЛ) здійснено аналіз науково-педагогічної літератури та практичного досвіду застосування технологій проектного навчання для формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Виявлено протиріччя між педагогічним потенціалом даної технології та відсутністю механізму системного її використання для формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю.

У методичних рекомендаціях надано інструментарій подолання вищезазначеного протиріччя.

Суть та структура енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю

Нова парадигма розвитку сучасного постіндустріального суспільства актуалізує необхідність формування трудового потенціалу держави, здатного на високому рівні забезпечити створення матеріальних і духовних благ. У науково-методичній літературі підкреслюється, що однією з обов’язкових умов конкурентоспроможності майбутніх кваліфікованих робітників на ринку праці є їхня професійна компетентність, високий рівень якої забезпечує ефективну трудову діяльність на виробництві або у сфері послуг.

Трактування професійної компетентності різняться своєю неоднозначністю та різноманітністю. У науково-методичній літературі професійна компетентність розглядається як синонім компетенції, як дія, здатність, сукупність, якість, обізнаність, результат, повноваження, характеристика, досвід тощо. Однак, виявлена така особливість професійної компетентності, на яку звертається увага у багатьох тлумаченнях. Це її інтегративність. За визначенням Н. Ничкало, компетентність являє собою суму «ознак: мобільність знань, володіння оперативними знаннями, гнучкість, критичність мислення, здатність обирати серед багатьох рішень найоптимальніше».

У зв’язку з тим, що зростає попит на продукцію з низьким рівнем енергоспоживання і таку, що дозволяє заощаджувати ресурси енергії, енергоефективну компетентність майбутніх кваліфікованих робітників доцільно розглядати як необхідну складову спеціальної (професійної) технологічної освіти (за В. Лєдньовим).

Енергоефективна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників розглядається нами як динамічна комбінація знань, умінь, практичних навичок, досвіду, професійно важливих якостей та цінностей особистості, що визначає її здатність успішно реалізовувати комплекс професійних завдань, пов’язаних із раціональним використанням енергетичних ресурсів та застосуванням енергоефективних виробничих технологій, екологічно безпечних для навколишнього середовища.

 

Рис. 1. Критерії та показники енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю

За О. Глущенко структура енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників охоплює взаємопов’язані компоненти (рис. 1): ціннісно-мотиваційний (усвідомлення власної користі від економічних, соціальних, екологічних переваг енергоефективної професійної діяльності), інноваційно-когнітивний (володіння способами раціонального використання енергетичних ресурсів у професійній діяльності та постійне їхнє удосконалення у зв’язку із появою нових енергоефективних технологій), професійно-діяльнісний (здатність використовувати енергоефективні технології у професійній діяльності), рефлексивно-оцінний (критичне осмислення результатів професійної діяльності щодо раціонального використання енергетичних ресурсів).

Ціннісно-мотиваційний компонент енергоефективної компетентності представлений сукупністю мотивів і цінностей, що визначають усвідомлення соціальної та особистої потреби в розумному використанні енергоресурсів. Спрямованість на енергоефективність може проявлятися у формі енергоекологічних ідеалів, переконань і світогляду. До того ж, мотивація до енергоефективної діяльності пов’язана з усвідомленням обмеженості енергетичних ресурсів та необхідності у їхньому раціональному використанні.

Спираючись на досвід науковців (Е. Г. Гущина, Н. Ю. Бадрак), можна виокремити такі чинники мотивації до енергозбереження:

● демонстрація турботи про суспільство;

● захист навколишнього середовища;

● економія фінансових коштів;

● демонстрація соціальної відповідальності можновладцями;

● виконання важливої та необхідної роботи.

Інноваційно-когнітивний компонент енергоефективної компетентності складають знання теоретичних основ енерго- та ресурсозбереження, механізмів дії різноманітних пристроїв, які підвищують рівень енергоефективності відповідного обладнання, обізнаність у сфері енергоефективних інноваційних розробок.

Система знань, що уособлює аспекти взаємодії людства і навколишнього середовища стосовно використання енергоресурсів, утворює основу енергоекологічного мислення, для якого характерні:

● розумові операції, націлені на вирішення проблем енергоресурсозбереження;

● керівництво етичними установками в проблемних ситуаціях;

● вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розуміння системності і процесуальності навколишнього світу;

● здатність висувати гіпотези і вибирати оптимальний варіант вирішення проблеми з безлічі можливих;

● навички прогнозування та моделювання кінцевих результатів, планування близького та віддаленого майбутнього.

Професійно-діяльнісний компонент енергоефективної компетентності представлений комплексом навичок і вмінь застосування енергоекологічних знань у різних видах діяльності.

Результатом формування професійно-діяльнісного компоненту енергоефективної компетентності є розвиток таких якостей особистості, як організованість, наполегливість, послідовність, націленість на результат і креативність.

Рефлексивно-оціннийий компонент енергоефективної компетентності відбивається в адекватному відношенні людини до актуальних екологічних проблем сучасності, самооцінці наявних знань та усвідомленні власної готовності до здійснення професійної діяльності згідно з принципами розумного енергоспоживання. Указаному компоненту відповідають такі енергоекологічні якості особистості, як здатність до самокритики та самоаналізу.

Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю через проектне навчання

Розумне енергоспоживання, бережливе ставлення до енергетичних і паливних ресурсів є складовою екологічної безпеки і може стати основою енергоефективної компетентності. Змістовна розробка цього питання вимагає більш пильного вивчення психологічних основ енергоефективної поведінки, що дасть можливість скоригувати та оновити освітні програми з метою формування в учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти установок на раціональне природокористування. Особливого значення при цьому набуває розвиток відповідного мислення у майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю, оскільки житлово-комунальне господарство у нашій країні має досить високий потенціал енергозбереження. Отже, будівельникам досить часто необхідно ухвалювати енергозберігаючі рішення у професійній діяльності. До того ж, стрімка урбанізація вимагає від будівельників швидкої реакції, що втілюється зараз у «зеленому» будівництві. Завдання якого є: скорочення сукупної (за весь життєвий цикл будівлі) згубної дії будівельної діяльності на здоров’я людини і навколишнє середовище; створення нових промислових продуктів; зниження навантажень на регіональні енергетичні мережі та підвищення надійності їх роботи; створення нових робочих місць в інтелектуальній сфері виробництва; зниження витрат на утримання будівель нового будівництва. При цьому енергетична ефективність, комфортне перебування в будівлях і зниження негативного впливу на навколишнє середовище – є головними аспектами «сталого», «зеленого» будівництва. Для підвищення біопозитивності будівель і споруд використовують біопозитивні матеріали, враховують вимоги сенсорної екології, скорочують електроспоживання і підвищують теплозахисні властивості споруд, встановлюють спеціальне устаткування для утилізації відновлюваної енергії в конструкціях будівель, для збору та використання дощової води з покрівлі, для сортування та утилізації побутових відходів тощо.

Зазначимо, що переважна частка житлових будівель в Україні потребує суттєвої модернізації. Важливим напрямом підвищення енергоефективності в житловому секторі й бюджетній сфері є проведення термосанації будівель – комплексу енергоефективних заходів, з метою утеплення будинків. Але майбутнє – за проектуванням будівель за показниками енергоефективності

Оскільки енергоефективна діяльність – складова різних видів професійної діяльності, можна зробити висновок, що енергоефективна компетентність відноситься до універсальних, які виходять за рамки конкретних предметних галузей і спрямовані на вирішення актуальних соціально-економічних та екологічних проблем.

Необхідною умовою формування енергоефективної компетентності є також розвиток потрібних для здійснення різних видів практичної діяльності з позицій розумного енергоспоживання якостей особистості. Вони мають забезпечувати екологічну безпеку та, на думку Е. Ф. Зеєра, можуть бути названі «енергоекологічними». До таких якостей особистості відносять: гуманність, відповідальність, бережливість, ініціативність, принциповість, сумлінність.

Основою роботи щодо формування навичок відповідального і економного використання енергоресурсів є поєднання щоденної інформаційно-роз’яснювальної роботи з проведенням окремих заходів із привернення уваги до проблем енергозбереження та енергоефективності, відвідуванням соціокультурних об’єктів. Введення тематичних блоків і навчальних модулів, проведення проблемних семінарів, групових дискусій, круглих столів, присвячених проблемі енергозбереження, сприятиме актуалізації міжпредметних зв’язків і формуванню в учнів енергозберігаючого ставлення до дійсності, а також енергоефективної поведінки та свідомості. Однією з головних складових енергоефективної поведінки є пізнавальна мотивація – інтерес до екологічних проблем сучасності й отримання еколого-економічних знань.

Прикладна спрямованість освітнього процесу має забезпечуватися використанням спеціалізованих лабораторних комплексів, що відповідають сучасним вимогам підготовки фахівців, які впроваджують енергозберігаючі технології. Розробку високотехнологічного обладнання слід здійснювати відповідно до принципу корпоративного співробітництва будівельних фірм і виробництв будівельного обладнання та матеріалів з закладами професійної (професійно-технічної) освіти.

Е. Зеєр із співавторами пропонує структурно-змістову модель формування енергозберігаючої компетентності, що складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: цільового, операціонального, організаційно-діяльнісного та рефлексивного.

У цільовому блоці визначаються подальші дії щодо аналізу вимог організацій і роботодавців до енергозбереження; інформації про отримання, передачу та застосування джерел енергії, що міститься в державних освітніх стандартах і навчальних (освітніх) програмах. Уточнюються завдання формування компетентності та шляхи досягнення цієї мети.

До операціонального блоку входять методологічні основи моделювання процесу формування компетентності. При цьому провідним методологічним підходом виступає суб’єктний, в рамках якого особистість людини розглядається як суб’єкт самовдосконалення та самоосвіти.

До найбільш прийнятних технологій формування енергозберігаючої компетентності відносять: інформаційні, комунікаційні та особистісно-розвивальні, інтерактивне та проблемне навчання, метод проектів, імітаційно-рольові та ділові ігри, контекстно-компетентнісне навчання тощо. За допомогою цих технологій можна максимально ефективно змоделювати реальну соціально-професійну діяльність, набути компетенції самоорганізації, рефлексії і самоконтролю.

При цьому однією з провідних педагогічних технологій, що практико-орієнтована й об’єднує проблемні, інтерактивні та творчі методи навчання є технологія проектного навчання. Розрізняють такі види проектів, як практико-орієнтовані, дослідницькі, інформаційні, творчі та рольові. Практико-орієнтований проект націлений на соціальні інтереси самих учасників проекту, або зовнішнього замовника. Продукт заздалегідь визначений і може бути використаний у житті групи, закладу професійної (професійно-технічної) освіти, мікрорайону, міста, держави. Дослідницький проект за структурою нагадує справді наукове дослідження. Він включає обґрунтування актуальності обраної теми, позначення завдань дослідження, обов’язкове висування гіпотези з подальшою її перевіркою, обговорення отриманих результатів. Інформаційний проект спрямований на збір інформації про якийсь об’єкт, явище з метою його аналізу, узагальнення та подання для широкої аудиторії. Творчий проект передбачає максимально довільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Це можуть бути альманахи, театралізації, спортивні ігри, твори образотворчого чи декоративно-прикладного мистецтва, відеофільми тощо. Рольовий проект є найбільш складним у розробці та реалізації. Беручи участь у ньому, проектанти беруть на себе ролі літературних чи історичних персонажів, вигаданих героїв тощо. Результат проекту залишається відкритим аж до завершення.

Реалізація операціонального блоку передбачає розвинений характер навчальної діяльності: мотиваційну спрямованість, можливість подання навчального матеріалу у вигляді пізнавальних і практичних завдань, ситуацій, імітаційних ігор тощо. Всі складові цього блоку ініціюють перетворення учня в суб’єкт енергозберігаючої діяльності.

Найефективніше для формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю є метод проектів, який має низку переваг у порівнянні з традиційними методами навчання. Проектна діяльність заснована на самостійній, творчій активності учня і стимулює процеси «самомотивування», усвідомлення підвищеної значущості проблеми і тим самим сприяє формуванню готовності до прийняття енергоефективних рішень у професійній діяльності. Залежно від змісту дисциплін, в рамках яких здійснюватиметься проектна діяльність, теми дослідницьких робіт можуть висвітлювати різноманітні питання:

● архітектурні прийоми, які доцільно застосовувати для підвищення теплоефективності житлових будинків;

● розташування на даху будинків інверсійної покрівлі (садів, рекреаційних зон тощо), що виконують теплозахисні функції, а також поліпшують екологічну ситуацію;

● застосування для енергопостачання будівлі придатних відповідно до клімату регіону фотоелектричних панелей, що забезпечують пікові витрати електричної енергії;

● використання теплових насосів для систем опалення та гарячого водопостачання;

● використання енергоефективних систем кондиціонування повітря;

● методи та засоби рекуперації повітря будинків;

● облаштування у житлових (розумних) будинках програмованих пристроїв, що нададуть змогу індивідуально регулювати параметри мікроклімату у приміщенні;

● класи енергоефективності побутової техніки, що вбудовується у ньому помешканні;

● енергоефективне штучне освітлення, із застосуванням автоматичних регуляторів ступеня освітлення;

● системи освітлення з доцільним поєднанням штучної та природної освітленості;

● застосування зовнішніх огороджувальних конструкцій з підвищеними теплозахисними характеристиками і підвищеним опором повіряпроникненню;

● застосування герметичних вікон для зменшення тепловтрат за рахунок інфільтрації у холодну пору року;

● застосування у конструкції вікон скла з підвищеними теплозахисними характеристиками;

● системи очищення побутових стічних вод, що розташовуються у підвалах будинків;

● керування інженерним обладнанням будівлі за допомогою системи автоматичного управління тощо.

В організаційно-діяльнісному блоці задіяні навчальний, навчально-професійний, навчально-дослідний і соціокультурний види освітньої діяльності. Така інтеграція їхньої діяльності сприяє розвитку активності енергозберігаючого мислення та поведінки фахівця у всіх життєво і професійно важливих для нього ситуаціях.

Рефлексивний блок містить моніторинг розвитку енергоефективних компетенцій за допомогою безперервного чи періодично повторюваного збору даних, що є сукупністю певних ключових показників усвідомленої енергоефективності. До них відносяться мотиваційні, когнітивні і діяльнісні критерії енергоефективної компетентності, а також такі якості учнів, як ощадливість, рефлексивність, соціальна бажаність, відповідальність, надійність, акуратність тощо.

Формування енергоефективної компетентності можливе за наявності: викладачів, які володіють енергоефективною компетентністю; спроектованого змісту відповідного навчального матеріалу; створення відповідного освітнього середовища, що впливатиме на формування в учнів енергозберігаючої поведінки.

Здійснювати формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю через проектне навчання рекомендують поетапно. До таких етапів відносять: діагностичний, мотиваційний, навчальний та рефлексивно-оцінний.

На діагностичному етапі необхідно розкрити екологічний світогляд учнів. Вони мають усвідомити цінність та обмеження природних ресурсів, необхідність ощадливого ставлення до них (проект «Визначаємо екологічний слід», проведення опитування різних вікових груп, «Енергозбереження у побуті», «Актуальність енергозбереження», «Готовність до енергозбереження» тощо). Крім цього до майбутніх фахівців має прийти: розуміння взаємозв’язку між екологічною ситуацією та подіями у різних частинах планети (проект «Розподілення ресурсів на Землі»); вміння аналізувати зміни у навколишньому середовищі та прогнозувати наслідки цих змін (проект «Причини зміни клімату»).

На мотиваційному етапі учнів необхідно мотивувати на енергозберігаючу та енергоефективну поведінку, сформувати потребу в ощадливому користуванні енергоресурсами. Вони мають усвідомити суть енергоефективності. У якості пропагування енергозбереження можна реалізувати поза аудиторні практико-орієнтовані проекти «Використання енергозберігаючих приладів», «Еко-нейтральні технології у будівництві», «Розумні будинки», «Енергетична ефективність енергопоглинаючих пристроїв», «Показники енергоефективності будівель» тощо. На цьому етапі доцільно визначити проблеми, пов’язані з усвідомленням учнями суті енергозбереження та енергоефективності (проекти з використанням енергоефективного обладнання, а також відстеження ефективності заходів з енергозбереження при цьому, проекти з проведенням анкетування, тестування підлітків тощо).

На навчальному етапі відбувається формування в учнів уявлень про енергоспоживання у будівництві. Для чого доцільно використовувати міждисциплінарні проекти «Фізика енергоефективного обладнання», «Застосування альтернативних джерел енергії на будівельному майданчику», «Енергозбереження у професійній діяльності», «Енергоефективні матеріали та технології у будівництві», «Аналіз систем енергоспоживання на будівельному майданчику», «Можливі джерела енергії для будівництва», «Засоби зниження енергоспоживання на будівельному майданчику» тощо. Також під час формування усвідомленої енергоефективної поведінки на робочому місці можна використати проекти «Причини енергетичних витрат на робочому місці», «Раціональне використання електричних приладів на будівельному майданчику», «Аналіз бар’єрів енергозбереження», застосувати рольові проекти, коли майбутні фахівці програють реальні виробничі ситуації з різними варіантами енергоспоживання, наприклад «Як правильно енергоефективно будувати», «Які матеріали використовувати».

Під час рефлексивно-оцінного етапу відбувається заповнення анкет, експертне оцінювання, проведення тренінгів та ділових ігор, що моделюють професійні ситуації безпосередньо за участі учнів, наприклад проекти: «Аналіз бар’єрів енергозбереження», «Енергозберігаючі рішення у професійній діяльності» тощо. Можна також використати веб-квест як окремий вид проекту, що надає можливість застосувати в освітньому процесі інтерактивний електронний контент, наприклад проект – створення блогу «Лабораторії енергоефективності та енергозбереження», «Скринька енергоефективних технологій у будівництві» тощо. На цьому етапі учні мають реалізувати власні енергозберігаючу поведінку та енергоефективну компетентність.

  1. Методика організації проектного навчання для формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю
  2. Організаційно-педагогічні умови формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій

Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю з високим рівнем енергоефективної компетентності у ПТНЗ передбачає, перш за все, створення таких організаційно-педагогічних умов, які б максимально забезпечили її якість. Для успішного вирішення даної задачі необхідно мати чітке уявлення про зміст поняття «умова», трактування якого досить широко представлене у науковій і довідковій літературі у філософському, психологічному та педагогічному аспектах. Підкреслюється, що за своєю суттю назване поняття загальнонаукове, тлумачиться як обставина, правило, ситуація.

З урахуванням визначених у науково-методичній літературі тлумачень змістового наповнення педагогічних умов, а також розуміння їх сутності, класифікації, ми розглядаємо організаційно-педагогічні умови формування енергоефективної компетентності кваліфікованих робітників будівельного профілю як сукупність організаційно-педагогічних, психолого-педагогічних і дидактичних засобів зовнішнього та внутрішнього впливу на даний процес.

Отже, за результатами аналізу науково-педагогічної літератури, вивчення досвіду колег та власної експериментальної діяльності обрано наступні організаційно-педагогічні умови, які впливають на формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ, зокрема:

  • позитивна мотивація майбутніх кваліфікованих робітників до раціонального використання енергоресурсів;
  • оновлення змісту професійного навчання з урахуванням сучасних енергоефективних технологій будівельної галузі;
  • використання в навчальному процесі проектних технологій енергоефективного спрямування.

Першою умовою є позитивна мотивація майбутніх кваліфікованих робітників до раціонального використання енергоресурсів. Як і будь-яка інша, названа мотивація – надзвичайно складний і неоднозначний процес. Він включає в себе велику кількість змінних, які визначають певні ситуації, і залежить від багатьох факторів, а саме: психологічних, економічних, соціальних. Тому в нашому дослідженні мотивація розглядається як ймовірний процес. Однак, аналіз окремих концептуальних положень змістових і процесуальних теорій мотивації дозволив визначити дієві способи заохочення учнів до ефективного використання енергетичних ресурсів в умовах навчального-виробничого процесу.

Необхідність спонукання учнів до прояву ініціативи знаходить своє пояснення в концептуальних положеннях партисипативного управління. Заохочення ініціативи базується на потребі особистості бути причетною до процесу ефективного енерговикористання, дозволяє реалізувати потреби у самовираженні, самоствердженні.

За теорією «збагачення праці» мотиваційними компонентами серед факторів, які забезпечують привабливість енергоефективної діяльності, нами виділені такі:

- можливість досягнення майбутніми кваліфікованими робітниками успіху;

- здобуття нових знань;

- підвищення рівня професійної майстерності.

Отже, творча, різнопланова за змістом, корисна робота посилює позитивну мотивацію до її виконання.

Усвідомленню майбутніми кваліфікованими робітниками будівельного профілю необхідності грамотного користування енергетичними ресурсами сприяє надання учням сучасної науково-технічної інформації, відомостей щодо результатів експериментальних досліджень з питань енергоефективності тощо; залучення їх до аналізу конкретних ситуацій з точки зору економічної доцільності для підприємств, екологічної безпеки й охорони праці.

Посилює позитивну мотивацію учнів до засвоєння теоретичних знань, оволодіння практичними вміннями та навичками з енергоефективності активізація їхньої навчально-пізнавальної діяльності. Підвищенню особистої зацікавленості сприяє використання методів активного навчання, зокрема моделювання виробничих ситуацій, проведення семінарів, дискусій, консультацій тощо. В умовах підвищеного попиту на енергоносії, швидка зміна технологічних процесів, зокрема впровадження енергоефективних технологій, сучасних форм роботи з використанням альтернативних джерел енергії, енергоощадного устаткування та ідей енергогонейтрального будівництва, дає учням змогу розглядати енергоефективну компетентність як важливий фактор своєї конкурентоздатності.

Другою умовою є оновлення змісту професійного навчання з урахуванням сучасних енергоефективних технологій будівельної галузі. Це зумовлює оволодіння професійними знаннями і вміннями, які дають можливість майбутнім кваліфікованим робітникам забезпечувати енергозаощадження у виробничих процесах. У даному аспекті розглядається використання резерву часу, передбаченого типовими навчальними планами, для вивчення предметів за потребою ринку праці. Наповнення змісту варіативного компонента професійної (професійно-технічної) освіти (у робочих навчальних планах він складає до 20 % загального фонду навчального часу; у робочих навчальних програмах – до 20 % від загального часу навчального предмета і виробничого навчання) сукупністю теоретичних знань, що розкривають сутність економічно виправданого (доцільного) витрачання енергетичних ресурсів з урахуванням вимог екологічної безпеки, ефективного (раціонального) використання альтернативних джерел енергії.

Додаткові можливості для якісного формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю відкриває впровадження у процес професійної підготовки елементів e-learning (англ. learn – вчитись, дізнаватись) – сучасних інформаційних технологій (INTERNET, електронні програми, інтерактивні засоби навчання, включаючи довідниковий матеріал тощо). Розширенню інформаційного поля учнів з питань енергоефективності сприяють також національна інформаційна мережа (NECIN), спеціалізовані сайти, портали, зокрема портал інформаційних проектів з енергозбереження енергосервісної компанії «Екологічні системи» «Світ енергозбереження», електронний журнал «ЕСКО», інформаційне видання «Нова енергія», Національний портал з енергозбереження PATRIOT-NRG тощо.

Формуванню енергоефективної компетентності учнівської молоді сприяють відкриті інформаційні заходи для широкої громадськості, зокрема: прес-конференції, форуми, виставки, семінари, конкурси. Наприклад, Міжнародний конкурс молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», котрий здійснюється у рамках міжнародної освітньої програми SPARE (SchoolProjectforApplicationandEnergy – Шкільний проект з раціонального використання ресурсів та енергії) та всесвітньої декади ООН «Освіта для сталого розвитку» за участю Національного координатора проекту SPARE в Україні громадської організації «Екологічний клуб «Еремурус» за підтримки Норвезької спілки охорони природи і INFORSE (International Network for Sustainable Energy) Europe (Європейська мережа розвитку сталої енергетики), комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України, НАЕР – Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Державної інспекції з енергозбереження, програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), Української національної інформаційної агенції, та національних спонсорів конкурсу – компанії «Danfoss» і представництва компанії Philips в Україні.

Популяризації енергоефективності та відновлювальної енергетики присвячені Європейські тижні енергоефективності (з 2011 року вперше проходять в Україні). Ключові події цих тижнів спрямовані на підвищення обізнаності учнівської молоді з питань використання енергоефективних технологій, їх економічної доцільності та значення для навколишнього середовища.

Третьою умовою, що також сприяє формуванню енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у ПТНЗ, є використання в навчальному процесі проектних технологій енергоефективного спрямування. Оскільки проектна діяльність має потужний дидактичний потенціал для поглиблення отриманих учнями теоретичних знань, удосконалення практичних вмінь та усвідомлення їх значущості.

При застосуванні проектних технологій у професійній підготовці майбутніх робітників нами враховано, що підґрунтям кожного проекту є проблема, яка виникає з протиріч. На їх вирішення і спрямована проектна діяльність, яка має випереджувальний, міжпредметний характер, усвідомлена, пов’язана із сучасною реальністю, актуальна, націлена на створення конкретного продукту, зорієнтована на особистісний розвиток учасників проекту, прояв їх пізнавальної і творчої активності; відповідає принципам цілісності, керованості, культуровідповідності, поєднання дослідної, проектувальної та педагогічної діяльності, завершеності, відкритості.

Практична спрямованість проектних технологій стимулює ініціативність учнів, розвиває їх творчу уяву, активізує потребу вдосконалювати набуті теоретичні знання та практичні вміння. Проектування дає змогу розвивати в майбутніх кваліфікованих робітників здатність до аналізу і синтезу інформації (конвергентне мислення), до знаходження декількох правильних рішень, альтернативних ідей, нових відповідей (дивергентне мислення).

Отже, реалізація визначених організаційно-педагогічних умов є необхідною умовою професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю з високим рівнем енергоефективної.

Алгоритм впровадження в навчально-виробничий процес проектних технологій

Реалізація визначених організаційно-педагогічних умов, які впливають на формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю, може відбуватися за рахунок системного впровадження в навчально-виробничий процес проектних технологій. Для цього необхідно забезпечити прийняття певних управлінських рішень та здійснити ряд організаційних заходів.

Під час запровадження проектної діяльності в закладах професійної (професійно-технічної) освіти педагогічний колектив закладу, у першу чергу, приймає рішення про системне застосування проектних технологій професійного навчання у навчально-виробничому процесі (рис.2). Для цього здійснюється підготовка педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти до системного запровадження проектних технології професійного навчання (проводяться тренінги з педагогічними працівниками з опанування проектною діяльністю, детально розглядаються цілі, сутність та класифікація навчальних проектів, алгоритм навчального проектування).

Ухвалення рішення педагогічним колективом ПТНЗ щодо системного запровадження проектних технологій професійного навчання

Підготовка педагогічного колективу ПТНЗ до системного запровадження проектних технології професійного навчання

На спільному засіданні методичних комісій ПТНЗ виробляються стратегії та загальні підходи до впровадження проектних технологій

у навчально-виробничий процес

Методична служба ПТНЗ готує рекомендації щодо порядку розроблення учнівських проектів та розробляє механізм трансформації змісту навчального матеріалу з предметів (відповідні навчальні модулі та загальнопрофесійні, ключові й професійні компетентності згідно Державних стандартів ПТО) в навчальні учнівські проекти

шаблон технологічної карти конструювання навчальних проектів

шаблон методичного паспорта навчального проекту

Перерозподіл годин з певних предметів (навчальних модулів), поєднання класно-урочної та позаурочної форм організації освітнього процесу

Організаційні заходи із запровадження проектного навчання у ПТНЗ: планування навчальних та виховних заходів, заохочення учасників, залучення соціальних партнерів, пропагування проектної діяльності на сайті ПТНЗ, у ЗМІ тощо

Методична служба аналізує проектну діяльність у ПТНЗ, робить висновки та дає рекомендації щодо проектного навчання у наступному році

Рис. 2. Алгоритм організації проектної діяльності у закладах професійної освіти

Після того, як педагоги пройшли навчання, на спільному засіданні методичних комісій закладу вони виробляють стратегію та загальні підходи до впровадження проектних технологій у навчально-виробничий процес закладу професійно-технічної освіти. Вони обговорюють проблеми, що можуть бути вирішені під час проектної діяльності, вносять пропозиції щодо створення міждисциплінарних учнівських проектів. Визначають певні теми навчальних предметів (навчальні модулі та відповідні компетентності), що можуть бути використані під час здійснення проектної діяльності учнями. До того ж, ними розглядається питання щодо залучення до проектної діяльності соціальних партнерів.

За підсумками обговорень методична служба закладу професійно-технічної освіти готує рекомендації щодо порядку підготовки учнівських проектів та розробляє (адаптує до умов закладу професійно-технічної освіти) механізм трансформації змісту навчального матеріалу з предметів (відповідні навчальні модулі та загальнопрофесійні, ключові й професійні компетентності згідно Стандартів професійно-технічної освіти) до навчальних учнівських проектів.

За підсумками обговорень методична служба закладу професійної (професійно-технічної) освіти готує рекомендації щодо порядку підготовки учнівських проектів та розробляє (адаптує до умов закладу професійно-технічної освіти) механізм трансформації змісту навчального матеріалу з предметів (відповідні навчальні модулі та загальнопрофесійні, ключові й професійні компетентності згідно Стандартів професійно-технічної освіти) до навчальних учнівських проектів. При цьому створюються шаблони методичного паспорту та технологічної карти конструювання навчальних проектів.

Для здійснення ефективної проектної діяльності в навчальних планах і програмах відповідних професій за рахунок варіативної складової здійснюється перерозподіл годин з певних предметів (навчальних модулів). Реалізується поєднання класно-урочної та позаурочної форм організації освітнього процесу та використання так званої турбіно-технології, що реалізується ланцюжком «Уроки – дослідницькі проекти – презентація наукової та творчої частини проекту у зовнішнє (професійне) середовище».

Крим цього, запровадження проектного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти передбачає низку організаційних заходів:

- до річного плану роботи вносять відповідні події (тематичний тиждень організації проектної діяльності, захисти учнівських проектів відповідної тематики); Для здійснення ефективної проектної діяльності в навчальних планах і програмах відповідних професій за рахунок варіативної складової здійснюється перерозподіл годин з певних предметів (навчальних модулів). Реалізується поєднання класно-урочної та позаурочної форм організації освітнього процесу та використання так званої турбіно-технології, що реалізується ланцюжком «Уроки – дослідницькі проекти – презентація наукової та творчої частини проекту у зовнішнє (професійне) середовище».

Крим цього, запровадження проектного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти передбачає низку організаційних заходів:

- до річного плану роботи вносять відповідні події (тематичний тиждень організації проектної діяльності, захисти учнівських проектів відповідної тематики);

- запроваджуються заохочення для педагогів та учнів, що працюють над розробкою та реалізацією проектів (сертифікати, премії, бонуси тощо);

- залучаються соціальні партнери до проектної діяльності;

- пропагування проектної діяльності на сайті закладу професійної (професійно-технічної) освіти, у ЗМІ тощо.

З метою контролю за результатами проектного навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, виявлення проблем, поліпшення навчально-виробничого процесу та планування на новий навчальний рік методична служба аналізує проектну діяльність закладу, робить висновки та розробляє рекомендації для наступного року.

Діагностичний аналіз стану готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до проектного навчання

При організації проектної діяльності доречно скористатися результатами констатувального етапу науково-дослідної роботи з теми «Методичні засади розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників аграрної, будівельної та автотранспортної галузей», яку здійснює упродовж 2016-2018 рр. лабораторія технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Готовність учнів закладів (професійно-технічої) освіти. Освіта навчальних до проектного навчання – цілісне внутрішнє особистісне утворення, що характеризується здатністю учнів до самостійного отримання необхідних знань, індивідуального та групового виконання пізнавальних, дослідницьких, конструкторських та інших завдань, що завершуються створенням освітніх продуктів.

Визначено критерії і показники готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до проектного навчання (рис.3).

Рис. 3. Критерії та показники готовності учнів ПТНЗ до проектного навчання

Анкетне опитування дало змогу з’ясувати ставлення учнів ПТНЗ до проектних технологій у їхній професійній підготовці. Розподіл відповідей учнів на запитання, що стосувалися пріоритетних для них видів і змісту проектного навчання у ПТНЗ, наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл відповідей учнів на запитання щодо пріоритетних для них видів і змісту проектної діяльності у ПТНЗ

№ з/п

Запитання

Розподіл відповідей

1

2

3

1.

Яку проектну діяльність у професійній підготовці Вам було б виконувати цікавіше? (можна вказати кілька відповідей)

І – «шукати й аналізувати цікаву інформацію» (2821 осіб);

ІІ – «проводити дослідження, експериментувати» (2436 осіб);

ІІІ – «вирішувати реальну проблему» (2150 осіб);

ІV – «створювати новий продукт» (2043 осіб);

V – «з одного предмета» (1223 осіб);

VI – «готувати виставу чи знімати відеофільм» (1147 осіб);

VII – «з кількох предметів» (970 осіб)

2.

З яких предметів Вам хотілось би виконувати проект?

Професійно-теоретичні – 31,3 % (2069 осіб)

Природничо-математичні – 30,0 % (1982 особи)

Суспільно-гуманітарні – 14,3 % (945 осіб)

Загальнопрофесійні – 11,6 % (767 осіб)

Виробниче навчання – 8,7 % (577 осіб)

Важко сказати – 4,1 % (272 особи)

Із предметів, за якими хотілось би виконувати проект, учні надали перевагу професійно-теоретичним (31,3 %) та природничо-математичним (30,0 %); водночас, менший інтерес проявили до проектів із суспільно-гуманітарних (14,3 %) і загальнопрофесійних предметів (11,6 %). Виявлене може бути пов’язано з обмеженістю навчально-методичного забезпечення названих предметів. Серед форм проектної діяльності учні надали перевагу роботі в парах (50,8 %) та роботі в малих групах (39,7 %). Водночас, самостійне виконання проекту для учнів є складним завданням (29 %).

Перед учнями було поставлено запитання: «Чи знають вони про метод проектів?» Більша частина відповідей була позитивною (66,9 %), однак третина опитаних (33,1 %) відповіла негативно. Результати засвідчили, що проектне навчання ще недостатньо впроваджується у ПТНЗ. Це підтверджується також і відповідями учнів про використання педагогами методу проектів: ніколи не використовують – 7,8 %; намагаються використовувати, але не дуже успішно – 19,4 %; успішно використовують з окремих предметів – 52,8 %; постійно та успішно використовують з більшості предметів – 20 %. З’ясовано, що більше половини опитаних учнів мають низький або середній рівень пізнань щодо проектного навчання у ПТНЗ.

Учням пропонувалося також оцінити рівень сформованості вмінь, важливих для реалізації проектного навчання у ПТНЗ (табл. 2).

Таблиця 2. Самооцінка учнями ПТНЗ умінь для реалізації проектного навчання

Групи вмінь

Розподіл за рівнями

низький

середній

високий

Планувальні

12,6 %

58,7 %

28,7 %

Інформаційно-пошукові, дослідницькі

13,0 %

53,4 %

33,6 %

Комунікативні

9,1 %

51,7 %

39,2 %

Презентаційні

17,2 %

57,7 %

25,1 %

Рефлексивні

11,3 %

59,7 %

29,0 %

Опитані вважають, що більшою мірою в них сформовані комунікативні та інформаційно-пошукові вміння. Водночас, вихованцям не вистачає презентаційних умінь. Учням також було запропоновано відповісти на запитання: «Чи брали Ви коли-небудь участь у роботі над проектом?» Третина опитаних (33,1 %) відповіла, що не має такого досвіду. Більше половини опитаних відповіли, що мають фрагментарний досвід проектного навчання у ПТНЗ (такий досвід вони мають лише з окремих предметів, і один чи декілька разів упродовж навчально-виробничої діяльності брали участь у проектах).

Переважній частині (44,15 %) опитаних учнів притаманний середній рівень готовності до проектного навчання у ПТНЗ, основний внесок при цьому належить саме її мотиваційному компоненту. Низький рівень готовності виявили 13,73 %, високий – 41,93 % опитаних.

Загальні висновки готовності учнів ПТНЗ до проектної діяльності представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Готовність учнів ПТНЗ до проектної діяльності

Компоненти готовності

Розподіл за рівнями

низький

середній

високий

Мотиваційний

11,60 %

25,00 %

63,40 %

Змістовий

20,45 %

36,10 %

43,45 %

Особистісно-діяльнісний

11,40 %

57,70 %

30,90 %

Методичні основи розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі

Принципи проектування

Упровадження проектної діяльності у закладах професійної (професійно-технічної) освіти ґрунтується на принципах проектування:

– абсолютної добровільності участі – надання можливості будь-якому суб’єктові освітнього процесу взяти участь в проектуванні;

– особового розвитку – проекти повинні передбачати можливість для особового розвитку, самоконтролю і самореалізації. При цьому важливою частиною проектування стає перетворення самого суб’єкта проектування;

– керованості – має на увазі чітку організацію, технологічність і підконтрольність процесу проектування, вимагає розуміння структури процесу проектування, виділення його етапів, відстежування переходів з етапу на етап. Цей принцип уможливлює педагогічному працівникові відрізняти міфи від реальності, виокремлювати сутнісні, об’єктивні сторони процесу проектування;

– цілісності – встановлення міцного взаємозв’язку між компонентами методичної системи педагогічного працівника і етапами проектування. Навчаннєва діяльність його спрямовується не стільки на забезпечення способів трансляції знань, скільки на створення умов для самостійної роботи суб’єкта проектування;

– розвитку інформаційної культури – проектування повинне містити можливості формування інформаційної культури: культури пізнання, дозвілля, винахідництва, експлуатації технічних засобів, методами роботи з інформацією; поєднання дослідницької, проектувальної і педагогічної діяльності. Принцип ґрунтується на концепції Ю. П. Дубенского про єдність дослідження, проектування і організації педагогічного процесу і потребує узгодження дослідницької і проектної діяльності за усіма параметрами. Якість дослідницької діяльності по вивченню об’єкта значною мірою визначає якість проекту;

– продуктивності – має на увазі інтеграцію процесів оволодіння і застосування знань в усіх сферах життєдіяльності. Продуктивні проекти допомагають розкрити учням сучасну реальність і використати в ній соціокультурний досвід;

– завершеності – доведення проекту до логічного завершення;

– відкритості – як принципова незавершеність проекту, що становить простір для «до» або «пере»-оформления проекту (пропонованих об’єктів). Тут проявляється феноменологічна суть сучасної проектувальної процедури, коли проект виступає як «текст, картина, що вимагає розуміння, співпереживання автора і співучасників розроблення проекту».

Методика розроблення проектних технологій

Розроблення проектних технологій відбувається у чотири етапи: діагностичнно-прогностичному, проектувальному, організаційному, оціночно-рефлексивному (Рис.4).

На першому (діагностично-прогностичному) етапі розроблення проектних технологій здійснюється підготовка педагогічного колективу закладу професійно-технічної освіти до системного впровадження проектних технології професійного навчання. Педагогічні працівники на підґрунті педагогічного досвіду та вже проведеної роботи з учнями здійснюють діагностику проблем, суперечностей, що мають бути вирішені впродовж проектної діяльності. При цьому вони мають проаналізувати можливості предмету, теми, наявних умов застосування проектної технології, а також предметні інтереси та схильності учнів. Суттєвого значення набуває вибір виду проектної технології (інформаційна, дослідницька, практико-орієнтована, творча, рольова, інтернет-проект тощо) відповідно до навчальних цілей.

Рис.4. Етапи розроблення проектних технологій

На другому (проектувальному) етапі педагоги мають обґрунтувати дидактичну мету та визначити освітні завдання проектної технології. Доцільно також прогнозувати можливу технологічну карту конструювання навчальних проектів, під час розроблення якої необхідно скласти план реалізації проектної діяльності. При цьому суттєвого значення набуває визначення критеріїв оцінювання результатів проектної діяльності учнів, що мають бути встановлені заздалегідь та відповідати принципам оцінювання:

– простота – форми оцінювання мають бути простими, зрозумілими й зручними у застосуванні;

– відкритість – викладачі, учні, експерти знають, що буде оцінюватись та за якими критеріями;

– об’єктивність – оцінка є об’єктивною тільки тоді, коли ґрунтується на конкретних критеріях;

– важливість – оцінювання тільки найважливіших очікуваних результатів.

Оцінювання спрямовується на визначення рівнів оволодіння учнями навичками мислення, професійними вміннями, способами комунікації, методами вирішення проблем. Кожен проект має свої цілі, втім необхідно визначити загальні параметри, за якими оцінюються результати роботи: глибина розуміння теми; повнота висвітлення; логічність викладення; ефективні та доцільні технологічні пропозиції рішення; якість оформлення письмових матеріалів; логіка і культура мовлення під час презентації, соціальні та громадянські чесноти, набуті в результаті реалізації проекту тощо.

На третьому (організаційному) етапі викладачі разом з учням обговорюють конкретні проблеми, що мають бути вирішені під час проектної діяльності та формулюють проектні завдання. Для чого доцільно провести організаційне заняття щодо запуска навчальної проектної діяльності учнів. Крім цього, педагоги мають усвідомлювати сутність мотивації учнів до навчання як невід’ємної складової проектної діяльності, моделювати вправи для мотивування учнів до навчання та прагнути застосовувати методи мотивації та стимулювання учнів до навчання. Серед ключових напрямів мотивування виокремлюють: зацікавлення, позитивні емоції та можливість практичного застосування. Гарантією ефективного впливу на учнів є вмотивованість викладача. Необхідно втягувати учнів в процес викладання: це дає змогу їм самим переконатися у необхідності знань. Слід підкреслювати користь знань теми предмету та використовувати резерви підсвідомої сфери учнів за допомогою образів і метафор. Лексика викладача має викликати позитивні асоціації у учнів. Під час вступної мотиваційної стадії формування первинної мотивації застосовують такі методи мотивації та стимулювання навчання, як комунікативна атака, доведення та переконування, сугестія. Під час стадії підтримки та підсилення мотивації використовують: метод долання перешкод і метод делегування. На завершальній стадії – забезпечення мотивації до подальшого навчання залучають метод закріплення позитивного враження (прийом: ефект Шахерезади).

На цьому етапі слід також враховувати специфічні особливості навчальних груп, серед них: різнорідність складу за професійною і навчальною мотивацією, навчальними можливостями, наявність, а в окремих випадках – і перевага учнів з низькою соціалізованістю, відхиленнями у поведінці, за окремими професійними напрямками – одностатевий склад груп.

За таких умов особливе значення при реалізації проектної діяльності має спеціальна робота зі створення учнівських команд.

У реалізації бізнес-проектів сьогодні реалізується окремий напрям управління проектною діяльністю, який називається «тимбілдінг» (від англ. «teambuilding» — побудова команди чи командоутворення), що включає спеціальну роботу з утворення і підвищення ефективності роботи проектної команди. Командоутворення спрямоване на створення груп рівноправних фахівців різної спеціалізації, що спільно несуть відповідальність за результати своєї діяльності і на рівній основі здійснюють розподіл праці в команді.

Вважаємо, що найбільш ефективним способом командоутворення в учнівських групах також є тренінгова робота, в процесі якої можна здійснювати діагностику індивідуальних соціально-психологічних характеристик учнів, здійснювати командно-рольовий розподіл, формувати згуртованість учнів та обговорювати правила групової роботи під час виконання спільного проекту, забезпечувати формування позитивної мотивації групової роботи, навчання та проектної діяльності, позитивних групових цінностей, сприятливого соціально-психологічного клімату тощо.

До того ж, важливим елементом організації проектної діяльності є її коригування. Викладачі мають підтримувати та спрямовувати проектну діяльність учнів.

На четвертому (оціночно-рефлексивному) етапі учні презентують результати власної проектної діяльності. Відбувається оцінювання результатів їхньої проектної діяльності. За педагогічним керівництвом та (або) педагогічною підтримкою і оцінкою залишається провідна роль в управлінні психологічними процесами розвитку учнів, оскільки властива їй суб’єктивність психологічно виправдана й індивідуально спрямована. До критеріїв оцінювання педагогами результатів роботи учнів у проекті відносять: розуміння актуальності проекту; мотивація участі у виконанні проекту; роль та рівень участі у проекті; рівень знань, набутих у проекті (рівень практичних умінь у практико-орієнтованому проекті); результативність використаних методів і засобів виконання проекту (інструменту, матеріалів у практико-орієнтованому проекті); активність у ході виконання проекту (виконання обов’язків); допомога одногрупникам (співробітництво) у ході виконання проекту; рівень комунікативної культури (уміння та навички працювати в колективі, моральні засади взаємодії); участь в оформленні результатів проекту; рівень лідерських/виконавчих здібностей; представлення результатів. Під час проектної діяльності учнів важливою є критична самооцінка учнів – учасників проекту. Аналіз учнями власної роботи у ході виконання проекту передбачає самопізнання, об’єктивне оцінювання власних сил і можливостей, об’єктивне і критичне ставлення до себе та результатів власної діяльності. Учні можуть оцінювати і зміни мотивації у навчанні: зростання професійних цінностей, інтересів, потреб. Самооцінка учнів також дозволяє педагогу отримати корисну інформацію про них, зокрема, про труднощі на різних етапах виконання проекту та забезпечити педагогічно доцільну допомогу у подоланні таких труднощів (створення системи із зворотнім зв’язком). Також під час оцінювання проектної діяльності учнів необхідно застосовувати експертне (зовнішнє) оцінювання. Експертами можуть бути педагоги, одногрупники, учні паралельних груп та старших курсів, представники підприємств, організацій -замовників робітничих кадрів, зрештою – спеціально комісія з компетентних осіб, яка створена спеціально для оцінювання проекту. На незалежну експертну оцінку проектні роботи учнів можуть бути представлені у ході проведення предметних тижнів, училищних виставок робіт технічної творчості, профорієнтаційної орієнтації, організованих конкурсів, зрештою - Державної кваліфікаційної атестації.

Слід зауважити, що критерії оцінювання:

– розробляються після вибору виду проекту та його мети;

– мають максимально підтримувати, стимулювати ефективну роботу за темою проекту;

– мають сприяти творчості учнів, розвитку професійних цінностей;

– мають бути повідомлені учням заздалегідь;

– за кількістю мають бути достатніми для повного оцінювання професійної компетентності учнів у ході проектної діяльності.

Для визначення внеску кожного з учасників проекту ефективним є чітке визначення завдань для виконання та закріплення за виконавцями. Це дозволяє оцінити і якість роботи підгрупи у цілому, і якість виконання кожним учасником своїх обов’язків. Створюючи критерії для оцінювання внеску кожного учня до роботи команди, педагогу треба пам’ятати, що вони мають допомагати організовувати діяльність учня, створювати умови для успішного завершення проекту.

На цьому етапі доцільно також проаналізувати ефективність використання проектної технології.

Методика розроблення міждисциплінарних навчальних проектів

Ми розглядаємо міждисциплінарний навчальний проект як форму організації навчального процесу, яка передбачає, із одного боку, використання різноманітних методів, форм та засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь та практичних навичок з різних предметів, що опановують учні в ПТНЗ.

Широкий спектр загальноосвітніх, спеціальних предметів, виробничого навчання, виробничої практики та умов їх проведення ускладнює процес інтеграції. Тому методична розробка (паспорта) міждисциплінарного проекту є складним процесом, в якому задіяна група педагогів, що діють за певним алгоритмом, що викладений у форматі технологічної карти (рис.5).

Етап І

Формування бачення міждисциплінарного проекту на рівні

загального теоретичного уявлення

етапи

процедури

результат

  • означення функцій проекту в системі загальноосвітньої та професійної підготовки;

- постановка освітньої задачі

  • обґрунтування необхідності реалізації проекту;
  • визначення місця проекту в системі загальноосвітніх та фахових предметів, виробничого навчання

- освітні задачі;

- коло предметів для інтеграції

виявлення компонентів предметів, що інтегруються

визначення:

  • домінуючих та додаткових тем предметів, що інтегруються;
  • зв’язків між цими темами на рівні загального уявлення;
  • основи їх інтеграції

міждисциплінарні компоненти та їх функції в проекті

виявлення ядра інтеграції (інтегратора)

вибір інтегратора у відповідності до освітньої задачі

інтегратор як основа розробки проекту

визначення виду проекту та структури на рівні теоретичного уявлення

вивчення теоретичних основ та практичних можливостей реалізації проекту

уява щодо виду проекту та його структури

Етап ІІ

Конструювання методичного паспорту проекту

етапи

процедури

результат

виявлення системи задач проекту

постановка задач, що спрямовані на досягнення кінцевого результату - продукту проектної діяльності

система задач

визначення загального бачення структури відповідно до задач проекту

визначити:

  • етапи реалізації проекту;
  • продукти діяльності, що є проміжними результатами роботи на кожному етапі;
  • форми і методи роботи з учнями на кожному етапі

структура проекту

формування проектної групи учнів

визначення кількісного та якісного складу проектної групи

вимоги до проектної групи

керівництво проектом

визначення сфер відповідальності педагогів за керівництво проектом вцілому та на окремих його етапах

розподіл управлінських функцій між педагогами

означення критеріїв та системи оцінювання досягнень учнів

визначити кількісні та якісні критерії оцінки досягнень учнів

система оцінювання досягнень учнів

експериментальна перевірка форм і методів реалізації проекту

  • виявлення сильних і слабких сторін проекту;
  • аналіз отриманої інформації;
  • усунення недоліків

сильні та слабкі сторони проекту

корекція методичного паспорту проекту

внесення необхідних змін

кінцевий варіант методичного паспорту проекту

Рис.5. Технологічна карта конструювання міждисциплінарного учнівського проекту

Навчально-методичне забезпечення проектного навчання

Навчально-методичне забезпечення (НМЗ) проектного навчання, що відповідає певній професійній кваліфікації, має складатися з:

– методичного паспорту проекту, в якому зазначені назва, мета, проблема, зміст, завдання проекту та інструкції щодо їхнього виконання;

– дидактичного забезпечення проектної діяльності, що містить дидактичні методи, форми та засоби, застосовані під час роботи над проектом;

– рекомендованих літератури та інформаційних ресурсів;

– контролю й оцінювання навчальної проектної діяльності учнів.

Методичний паспорт містить стислий опис проекту та призначений для ознайомлення з ним (рис.6). У ньому структуровано подається узагальнена інформація про його актуальність, соціальну та практичну значущість, мету, завдання, структуру, зміст, продукти проектної діяльності, строки виконання, учасників та їхнє відзначення, поширення відомостей про нього.

У загальних положеннях зазначається про те, що спричинило виникнення ідеї проекту.

МЕТОДИЧНИЙ ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

Тема проекту ______________________________________________________

_______________________________________________________________

Найменування закладу професійної (професійно-технічної) освіти

 

Прізвище, ім’я, по-батькові керівника проекту (педагогічного працівника), посада

 

Курс, група, майбутня професія учасників проекту

 

Прізвища, ім’я, по-батькові учасників проекту (учнів)

 

№ з/п

Основні засади діяльності

Короткий зміст основних засад діяльності

1 1

Загальні положення

 

2

Актуальність

 

3

Значу-щість

соціальна

 

практична

 

4

Навчальні предмети, що інтегруються в проекті

.

5

Мета проекту

 

6

Завдання проекту

 

7

Учасники проекту

 

8

Строки виконання проекту

 

9

Етапи реалізації проекту

 

10

Форма продукту проектної діяльності

 

11

Публікації та доповіді щодо проекту (якщо є)

 

12

Відзначення учасників проекту

 

Рис. 6. Структура методичного паспорту проекту

Підкреслюючи актуальність проекту слід розкрити його важливість для розв’язання певної проблеми, затребуваність її вирішення для учнів, закладу професійної (професійно-технічної) освіти, міста, країни та суспільства. При цьому треба зазначити чому саме необхідно проводити роботу над проектом. Серед чинників, що визначають актуальність навчальної проектної діяльності виокремлюють: компетентності, які матимуть учні по завершенні реалізації проекту; визначення та розв’язання певних навчально-виробничих проблем; власна точка зору в питанні, по якому немає єдиної думки; узагальнення накопиченого досвіду з певної навчально-виробничої проблеми; постановка нових проблем з метою привертання до них уваги громадськості тощо.

Також обов’язково наводиться значущість проекту: соціальна та практична. Соціальна – це інтегральна характеристика впливу реалізованого проекту на суб’єктів освітнього процесу, осіб, на яких був розрахований проект та суспільство в цілому. Практична – вплив, який чинять результати проекту на навчально-виробничий процес, організацію виховного процесу у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, район, місто у якому розташований заклад тощо.

Якщо проект має міждисциплінарний характер, треба зазначити які саме навчальні предмети у ньому інтегруються.

Крім цього необхідно навести мету та завдання проекту. У меті, як правило, формулюють запланований результат (створення певного продукту), на досягнення якого спрямовані дії усіх його учасників. Загальна мета, у свою чергу, конкретизується в системі завдань, які є складовими її поступового досягнення і розкривають суть теми проекту.

Також обов’язково треба зазначити форму продукту проектної діяльності. Це може бути: web-Сайт, аналіз даних соціологічного опитування, порівняльний аналіз, карта, навчальний посібник, відеофільм, виставка, газета, журнал, довідник, модель, колекція, гра, мультимедійний продукт, музичний або художній твір, постановка, свято, екскурсія, похід тощо.

Для розуміння того, як здійснювалася робота учасників над проектом, необхідно прописати етапи його реалізації, а також їхні строки. Наприклад, етап 1 – вивчення теми й мети, пошук ідей і проблем (мозковий штурм); етап 2 – формулювання головної проблеми, визначення цілей і завдань (бесіда, дискусія); етап 3 – формулювання підтем, визначення завдань для окремих груп учнів (пар) і для індивідуальної роботи учнів (консультування); етап 4 – планування роботи в проектних групах (дискусія, консультування); етап 5 – організація виконання робіт, збір необхідних даних, відбір оптимальних варіантів розв’язання проблем (консультування); етап 6 – формулювання узагальнень і висновків, оформлення проектних результатів (дискусія); етап 7 – презентація проектних результатів, (захист проектів); етап 8 – комплексна оцінка проекту, планування подальшої проектної діяльності.

Для більшої значимості та вагомості проекту необхідно поширювати інформацію про нього у засобах інформації закладу професійної (професійно-технічної) освіти, місцевих засобах масової інформації, соціальних мережах тощо.

Обов’язково треба вказати учасників проекту, а також, яким чином було відзначена їхня участь у проекті.

ВИСНОВКИ

Енергоефективна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників – це динамічна комбінація знань, умінь, практичних навичок, досвіду, професійно важливих якостей та цінностей особистості, що визначає її здатність успішно реалізовувати комплекс професійних завдань, пов’язаних із раціональним використанням енергетичних ресурсів та застосуванням енергоефективних виробничих технологій, екологічно безпечних для навколишнього середовища.

Необхідною умовою формування енергоефективної компетентності є розвиток потрібних для здійснення різних видів практичної діяльності з позицій розумного енергоспоживання якостей особистості.

Однією з провідних педагогічних технологій, що практико-орієнтована й об’єднує проблемні, інтерактивні та творчі методи навчання є технологія проектного навчання. Системне її впровадження в навчально-виробничий процес підготовки майбутніх кваліфікованих робітників передбачає реалізацію певних організаційних умов та оволодіння педагогами методичних основ розроблення проектних технологій.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Артюшина М. В. Дидактичні умови проектного навчання учнів ПТНЗ / М. В. Артюшина // Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання: збірник матеріалів ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (звітної), присвяченої 25-річчю НАПН України (м. Київ, 29 березня - 13 квітня 2017 р.) / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за заг. ред. В. О. Радкевич. – К. : ІПТО НАПН України, 2017. – С. 117–121.

Бурчак М. В. Енергоефективність у будівництві / М. В. Бурчак // Еко-орієнтовані технології професійного навчання. Збірник екологічних проектів / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за наук. Ред. В. О. Радкевич. – Павлоград: ІМА-прес, 2017. – С. 130-137.

Вдовкіна І. О. Виробництво будівельних матеріалів з полімерних відходів / І. О. Вдовкіна // Еко-орієнтовані технології професійного навчання. Збірник екологічних проектів / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за наук. Ред. В. О. Радкевич. – Павлоград: ІМА-прес, 2017. – С. 99–106.

Глущенко О. В. Методика дослідження проблеми формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю О. В. Глущенко // Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка : зб. наук. пр. Інст-т проф-техн. освіти НАПН України / ред. кол.: В. О. Радкевич (голова) та ін. – Павлоград : ТОВ «ІМА-прес», 2017. – Вип. 13. – С. 95–101.

Глущенко О. В. Глущенко О. В. Модель формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю [Електронний ресурс]. Теорія і методика професійної освіти : електронний науковий фаховий журнал. 2016. № 11. URL: http://tmpo.ivet-ua.science/images/Vol.11/Glushchenko11.pdf (дата звернення: 16.05.2017).

Глущенко О. В. Суть і структура енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю. Проф.-техн. освіта. 2016. № 4. С. 46–49.

Глущенко О. В. Використання методу проектів у формуванні енергоефективної компетентності слюсарів-електриків з ремонту електроустаткування. Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., 01 грудня 2016 р. / за заг. ред. В. О. Радкевич. Київ : ІПТО НАПН України, 2016. – С. 60–62.

Глущенко О. В. Методичні рекомендації щодо формування енергоефективної компетентності у майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю. Запоріжжя : Просвіта, 2017. 66 с.

Глущенко О. В. Навчальна програма авторського курсу «Енергоефективне освітлення приміщень: для підготовки кваліфікованих робітників з професії «слюсар-електрик з ремонту електроустаткування». – Запоріжжя : Просвіта, 2017. – 15 с.

Глущенко О. В. Методичні рекомендації щодо формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у ПТНЗ. – Запоріжжя : Просвіта, 2017. – 71 с.

Кулалаєва Н. В. Діагностичний аналіз стану готовності учнів ПТНЗ до проектного навчання / Н. В. Кулалаєва // Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка: зб. наук. праць: Вип. 14 / Інст-т проф.-тех. освіти НАПН України; [Ред. кол.: В. О. Радкевич (голова) та ін.]. – Вид.: Євенок О. О., 2017. – С. 70–78.

Кулалаєва Н. В. Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій / Н. В. Кулалаєва, Н. В. Стьопіна // Професійно-технічна освіта. – № 2 (75). – 2017. – С. 25–28.

Кулалаєва Н. В. Формування культури екологічної безпеки майбутніх фахівців будівельного профілю через проектне навчання / Н. В. Кулалаєва // Збірник наукових праць НУК. – № 3. – 2017. – С. 143–148.

Кулалаєва Н. В. Проект «ЕкоБРУ»: дайджест курсів підвищення екологічної компетентності педагогічних працівників, учнів та студентів / Н. В. Кулалаєва // Edukacja zawodowa i ustawiczna. Polsko-ukraiński rocznik naukow. Warszawa. – nr 2. – 2017. – С. 611–612.

Кулалаева Н. В. Повышение экологической компетентности педагогов ПТУЗ: дистанционные курсы / Н. В. Кулалаева // Сахаровские чтения 2017 года: экологические проблемы ХХІ века = Sakharov readings 2017: environmental problems of the XXI century: материалы 17-й международной научной конференции, 18-19 мая 2017 г., г. Минск, Республика Беларусь: в 2 ч. / Междунар. гос. экол. ин-т им. А. Д. Сахарова Бел. гос. ун-та; редкол.: С. Е. Головатый [и др.]; под ред. д-ра ф.-м. н., проф. С. А. Маскевича, д-ра с.-х. н., проф. С. С. Позняка. – Минск: ИВЦ Минфина, 2017. – Ч. 1. – 324 с. – С. 66–67.

Кулалаєва Н. В. Концептуальні засади розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників аграрної, будівельної та автотранспортної галузей / Н. В. Кулалаєва // Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання: збірник матеріалів ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (звітної), присвяченої 25-річчю НАПН України (м. Київ, 29 березня - 13 квітня 2017 р.) / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за заг. ред. В. О. Радкевич. – К. : ІПТО НАПН України, 2017. – С. 148–151.

Кулалаєва Н. В. Формування готовності учнів професійно-технічних навчальних закладів до проектної діяльності / Н. В. Кулалаєва // Підготовка майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій / Матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару, 06 квітня 2017 р. – Глухів: РВВ Глухівського НПУ імені Олександра Довженка, 2017. – С. 108–110.

Лук’яненко Т. О. Потенціал енергоефективності навчальних майстерень та способи його розкриття / Т. О. Лук’яненко // Еко-орієнтовані технології професійного навчання. Збірник екологічних проектів / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за наук. Ред. В. О. Радкевич. – Павлоград: ІМА-прес, 2017. – С. 162-172.

Остренко Л. Л. Використання вторинної деревинної сировини / Л. Л. Остренко, В. А. Рябчій // Еко-орієнтовані технології професійного навчання. Збірник екологічних проектів / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за наук. ред. В. О. Радкевич. – Павлоград: ІМА-прес, 2017. – С. 93–99.

Пащенко Т. М. Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання: збірник матеріалів ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (звітної), присвяченої 25-річчю НАПН України (м. Київ, 29 березня - 13 квітня 2017 р.) / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за заг. ред. В. О. Радкевич. – К. : ІПТО НАПН України, 2017. – С. 161–162.

Романова Г. М. Стан готовності педагогів професійно-технічних навчальних закладів до розроблення і використання технологій проектного навчання / Г.М. Романова // Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання: збірник матеріалів ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (звітної), присвяченої 25-річчю НАПН України (м. Київ, 29 березня - 13 квітня 2017 р.) / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за заг. ред. В. О. Радкевич. – К.: ІПТО НАПН України, 2017. – С. 174–177.

Стьопіна Н. В. Апсайклінг як мистецтво / Н. В. Стьопіна, В. В. Голобокий // Еко-орієнтовані технології професійного навчання. Збірник екологічних проектів / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України / за наук. Ред. В. О. Радкевич. – Павлоград: ІМА-прес, 2017. –
С. 88–92.

Radkevych V. O., Glushchenko O. V. Energy efficient competence – the necessary component of professional training of skilled workers for the machine building industry [Electronic resource] International Journal of Education & Development. Volume 3. Psychology, 2017, pp. 5–15. URL: http://lib.iitta.gov.ua/708874/1/International-Journal-of-Education---Development.--2017-----3------.pdf. – Назва з екрану.

Методичні засади розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників аграрної, будівельної та автотранспортної галузей / Кулалаєва Н. В., Артюшина М. В., Романова Г. М., Герлянд Т. М., Пащенко Т. М., Романов Л. А. // Професійно-технічна освіта : аналітичні матеріали за результатами констатувального етапу досліджень / За наук. ред. В. О. Радкевич, М. В. Артюшиної. – Київ : ІПТО НАПН України, 2017.  – 158 с.

Додаток 1

МЕТОДИЧНИЙ ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

«ВИКОРИСТАННЯ ВТОРИННОЇ ДЕРЕВИННОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ»

№ з/п

Основні засади діяльності

Короткий зміст основних засад діяльності

11

Загальні положення

Проект створюється в рамках експерименту всеукраїнського рівня за темою «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі на основі технології проектного навчання» на базі Дніпродзержинського професійного ліцею.

2

Актуальність

Науково-технологічний прогрес значною мірою реалізується в усі більш динамічному розвитку вторинного ресурсокористування. У сучасному світі чим більш розвинутою є країна, тим вищою є в ній частка вторинних джерел у загальному ресурсоспоживанні.

Аналіз світового досвіду комплексної переробки сировини, рекуперації відходів свідчить про закономірність ресурсозберігаючих тенденцій інтенсивного природокористування. Їхньою науковою основою є ідеї технологічно замкнутого кругообігу використання природної сировини й становлення на цій основі безвідходних територіально-виробничих комплексів.

Ресурсозбереження - це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини.

На сьогодні гостро постає питання підготовки майбутніх столярів в напрямку ресурсозбереження. Вже під час навчання в ПТНЗ учні повинні оволодіти відповідними технологіями, в тому числі і технологіями використання вторинної деревинної сировини.

3

значущість

соціальна

Полягає у подоланні протиріччя між об’єктивно існуючими вимогами держави до рівня фахової підготовки кваліфікованих робітників професії «Столяр» та реальним рівнем володіння учнями технологіями використання вторинної деревинної сировини.

   

практична

Даний проект та пакет методичних наробок, що супроводжують його реалізацію, може бути використаним як основа системної роботи викладачів та майстрів виробничого навчання професії «Столяр» з формування енергоефективної компетенції майбутніх кваліфікованих робітників.

4

Предмети, що інтегруються

Математика, технічне креслення, матеріалознавство столярних робіт, технологія столярних робіт, виробниче навчання.

5

Мета проекту

Оволодіння учнями технологіями використання вторинної деревинної сировини.

6

Завдання проекту

  1. Ознайомлення учнів з технологіями використання вторинної деревинної сировини;
  2. Виготовлення виробів із вторинної деревинної сировини;
  3. Розробити рекламний буклет «Столярні вироби з вторинної деревинної сировини»

7

Учасники проекту

Учні І-ІІІ курсів професії «Столяр»

8

Термін проекту

2016-2017н.р.

9

Структура проекту

І етап – організаційний:

    1. Ознайомлення з метою та завданнями проекту;
    2. Обговорення основних понять теми;
    3. Розподіл обов’язків між членами творчої групи;
    4. Планування роботи.

ІІ етап – пошукова робота «Технології використання вторинної деревинної сировини»

    1. Аналіз, синтез та узагальнення інформації щодо існуючих технологій використання вторинної деревинної сировини;
    2. Пошук можливих джерел надходження в майстерню ліцею вторинної деревинної сировини;
    3. Вивчення потреб ліцею у виробах з вторинної деревинної сировини.

Продукт ІІ етапу: перелік виробів з вторинної деревинної сировини для виготовлення в майстерні ліцею.

ІІІ етап – складання технічної документації виробів:

3.1. Розробка ескізів виробів;

3.2. Креслення виробів;

3.3.Розрахунок матеріалів для виготовлення виробів;

3.4.Розрахунок вторинної деревинної сировини для виготовлення виробів.

Продукт ІІІ етапу: технічна та розрахункова документація

 
   

ІV етап – виготовлення виробів в майстерні ліцею

Продукт ІV етапу: вироби з вторинної деревинної сировини.

V етап – презентація виробів:

5.1.Розробка концепції рекламного буклету;

5.2.Підготовка фотоматеріалів для буклету;

5.3. Формування рекламного буклету;

5.4. Презентація буклету.

Продукт V етапу: рекламний буклет виробів з вторинної деревинної сировини.

 

10

Форма продукту проектної діяльності

  1. Вироби з вторинної деревинної сировини.
  2. Рекламний буклет «Столярні вироби з вторинної деревинної сировини»

11

Керівництво проектом

 

12

Відзначення учасників проекту

Свідоцтва учасників проекту