ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС КПЛ

Поширення знань учнів про козацький національно-визвольний рух

Одним з найперших кроків у справі реалізації ідей і засобів козацької педагогіки має бути поширення знань серед учнів про козацький національно-визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками. У цій справі допоможуть фольклорні джерела, історичні документи, зокрема козацькі літописи, наукові праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, І.Крип’якевича, О.Апановича, художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепкого, поетів В.Симоненка, Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка та ін.

    Фундаментальний напрямок роботи – дослідження кожним юним козаком, гуртами, загонами славної історії українського козацтва – від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи. Величезний виховний потенціал має вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого військового мистецтва гетьманів, кошових отаманів, керівників повстань – С.Наливайка, І.Сірка, Т.Федорович, І.Богун, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін.

    Як свідчить перший досвід, учні залюбки вивчають історію Запорозької Січі, життя та боротьбу мешканців куренів, що були розташовані на території Дніпропетровської області. Значний інтерес викликають відомості про те, що в межах сучасних Запорізької, Дніпропетровської і Херсонської областей було вісім січей, що відносяться до ХУІ-ХУІІ ст. На сьогодні збереглися місця розташування Запорозької, Кам’янської і Олешківської Січей, а інші п’ять (Базавлуцька, Микитинська, Покровська, Томаківська і Чортомлицька) опинилися в роки тоталітаризму на дні Каховського моря.

З досвіду КПЛ

Педагогами ліцею ведеться робота в двох напрямах: під час урочного та позаурочного процесу.

На перший погляд може здаватися, що важкувато в навчальному процесі звертатися до козацького минулого, оскільки в нашому ліцеї вивчається історія ХХ ст.. Однак навчальна програма дає можливість апелювати до козацьких часів, і викладач історії не втрачає можливості це робити. Наприклад, в темі «Бойові дії на території України у 1914 році» згадується одна з цілей російської влади щодо Галичини - ліквідувати осередок «мазепинства». Тут викладач нагадує учням про діяльність Івана Мазепи в контексті національно-визвольної боротьби і чому його персона не давала москалям спокою, хоча пройшло вже 200 років. Звичайно, в такому випадку від викладача очікується лаконічний виклад цього історичного екскурсу, аби не відволіктися від основної теми. Така ж нагода виникає і при вивченні подій, пов’язаних з діяльністю Центральної Ради, зокрема, коли згадується створення козацьких полків імені Б.Хмельницького та Павла Полуботка. Викладач розмірковує з учнями над питанням, чому тема козацтва була актуальною в епоху визвольних змагань. Персона гетьмана Скоропадського дає можливість коротенько згадати славного пращура - Івана Скоропадського, зміст поняття «гетьман». При вивченні теми прийняття Конституції УСРР 1919 року та й при дослідженні змісту подальших Конституцій УРСР, викладач нагадує учням про те, коли ж взагалі з’явилась перша українська Конституція, акцентуючи увагу на особі гетьмана Пилипа Орлика та його Конституції 1710 року.
Велика кількість навчальних тем дає можливість гармонійно поєднувати історію козацтва з загальною історичною картиною. Причому це відбувається цілком природньо, а, отже, формує в розумі учнів впевненість у важливості такого явища, як українське козацтво.
Позаурочна робота. Вже другий рік функціонує гурток «Патріот», який допомагає знайомитися з історію через призму вивчення діяльності окремих історичних постатей, що зробили значний внесок у розвиток української національної ідеї. Значне місце в цьому питанні займають представники українського козацтва.

Мета роботи гуртка: формування сталої громадянської позиції.

Завдання:

  • знайомство з видатними постатями борців за національну ідею;
  • аналіз можливостей застосування елементів національної боротьби в сьогоднішніх умовах;
  • надання інструментарію моделювання розвитку історичних подій;
  • організація волонтерського руху в ліцеї.

В рамках гурткової роботи використовуються форми і методи роботи: перегляд художніх, документальних, науково-популярних, історичних фільмів; створення реферативних повідомлень та презентативних доповідей; відвідування музеїв, виставок; співпраця з громадськими організаціями і культурними осередками.

Педагогічний колектив ліцею намагається докладати всіляких зусиль, аби яскравий приклад українських козаків запалював в серцях молоді любов до України, надихаючи її спрямовувати свої сили на благо Вітчизни, та усвідомлювати себе як живу частинку української нації.

Дослідження і практичне відродження військово-спортивного мистецтва

З історії відомо, що польська, литовська і українська шляхта, а згодом і московське дворянство часто віддавали своїх синів для виховування на Запорозьку Січ: вважалося, що тільки там, у середовищі відважних воїнів, можна отримати спеціальну фізичну підготовку й загартувати дух.

Виховання фізично та морально досконалих чоловіків великою мірою забезпечувала доволі ефективна система фізичної підготовки, яка включала: початковий відбір молоді; її фізичне виховання в січових школах і школах джур. За часів козацтва українськими землями мандрували молоді хлопці (борці) і мірялися силою із сільськими парубками. Перемога в таких поєдинках дуже високо цінувалась у селян, а переможець на тривалий час ставав героєм парубочої громади.

Аналізуючи наукову літературу, історичні документи, фольклорні та етнографічні матеріали, можна констатувати, що на Запорозькій Січі існував культ фізичної досконалості людини. Це було зумовлене тим, що:

– запорозькі козаки ніколи не обирали старшинами фізично недосконалих людей;

– свій вільний час практично всі запорожці присвячували виконанню фізичних вправ;

– одним із основних критеріїв переходу молодика в ранг “істинного” запорожця була його фізична підготовленість;

– у січових школах і школах джур було запроваджено посилене фізичне виховання дітей;

– існувала велика кількість легенд і переказів про надприродні можливості козаків.

Поєднання культу фізичної досконалості, високої моралі, духовності та знань військової справи створило справжніх лицарів, еліту й гордість українського народу. Його фізична та військова культури, розвиваючись на власній національній основі, не мали замкнутого й обмеженого характеру. Водночас, вбираючи в себе найкращі зразки європейської культури, фізична і військова культури українців за своїм соціальним значенням та спрямованістю ґрунтувалися, передусім, на звичаях і традиціях свого народу.

На сьогодні в Кам’янському професійному ліцеї чітко визначені принципи виховання учнівської молоді на військово-козацьких традиціях.

Пріоритетні принципи:

1. Принцип створення умов для внутрішнього сприйняття учнями якостей українського козака як особистісних цінностей.

Введення цього принципу обумовлюється необхідністю забезпечити розвиток національної свідомості та самосвідомості особистості учня в їх єдності.

Основна вимога до педагога полягає в необхідності виконання педагогічних дій на основі їх психологічного супроводження, у забезпеченні повороту національної свідомості особистості кожного учня на своє «Я».

2. Принцип пріоритету фізичної культури в організації навчальної діяльності та призовної підготовки учнів.

Фізична культура в ліцеї посідає чільне місце. ЇЇ організація будується на діагностиці стану фізичного здоров’я майбутніх призовників, розробці на цій основі індивідуальних програм фізичного розвитку і допомозі їм в їх реалізації. Цей принцип націлює викладачів фізичного виховання на організацію занять на уроці та в позаурочний час на основі фізичних вправ за козацькими традиціями. Такі заняття займають пріоритетне місце поряд з іншими різними змаганнями, бо враховують рівень реальної фізичної готовності учнів і зону їх найближчого фізичного розвитку. Особлива увага приділяється створенню умов для формування у допризовників загартованості та витривалості їх у фізичному самовихованні. Перший крок до цього формування – потреба в ньому.

Велику роль у формуванні мотивів фізичного самовиховання відіграє метод створення ситуацій усвідомлення ліцеїстом суперечності між тим, ким він є у фізичному плані, й тим рівнем фізичної готовності, який мали наші пращури – козаки.

3. Принцип поєднання фізичного і військового виховання в процесі набуття ліцеїстами середньої освіти.

Йдеться мова про узгодження програм фізичного виховання та допризовної підготовки. Провідна роль у цьому процесі відводиться методичній комісії. Пріоритетне місце займають різні форми і методи формування в учнів витривалості, загартованості, сили, гнучкості, здатності до самозахисту, самообслуговування, самоврятування тощо. Учнів важливо залучати до організації та проведення змагань фізично-військового спрямування.

4. Принцип забезпечення розвивального характеру допризовної підготовки.

Впровадження нової програми з предмету «Захист Вітчизни» забезпечує розвивальний характер і стосується не лише фізичного розвитку особистості учнів.

Опора викладачів на цей принцип вимагає його реалізації в єдності з попередніми принципами. Провідними методами, на які спирається педагог, передусім є методи формування й розвитку свідомості і самосвідомості (особливо це стосується етапу сприяння ліцеїстами внутрішнього прийняття моральних принципів українського козацтва). Серед методів формування в учнів досвіду самопідготовки до військової служби основними слід вважати потрібність виконувати певні вправи. Важливою є орієнтація майбутніх призовників на створення завдань – самозобов’язань щодо розвитку в собі певних моральних, фізичних чи інших якостей.

5. Принцип цілісного підходу до забезпечення лицарського характеру підготовки майбутніх захисників Вітчизни.

Цілісний підхід передбачає опору викладачів на такі засоби підготовки, в яких відбивається система якостей українського лицаря. Він передбачає забезпечення адекватності між цілями допризовної підготовки, можливостями Дніпропетровського регіону і ліцею щодо їх реалізації за такою організацією процесу на військово-козацьких традиціях.

 

З досвіду КПЛ

До роботи з відродження військово-спортивного мистецтва залучені не лише викладачі фізичної культури та допризовної підготовки, а й інші педагоги. Показовою у цьому сенсі є розробка і реалізація навчально-виховного проекту «Холодна зброя козаків».

Учасники: учні ІІ курсу, професія - «Столяр».

Керівники: методична служба КПЛ

Мета:

- виховання національної свідомості, етнічної та загальнолюдської гідності, морально-психологічних та духовних якостей захисника України;

- свідоме опанування історичного минулого українського козацтва;

- залучення молоді до науково-технічної творчості та дослідницької діяльності.

- зростання педагогів та учнів через творчий пошук поза межами стандартних форм і видів діяльності.

Завдання:

- вивчення історичного процесу та його національних особливостей через ознайомлення з холодною зброєю козаків;

- відпрацювання технік роботи з інформаційними джерелами;

- забезпечення умов для досягнення учнями практичної компетентності;

- створення власних проектів (презентації, технічної документації на власну розробку, макету зброї).

Продукт проекту: макет холодної козацької зброї

Пізнання і відродження традицій козаків

У свій час на Запорозькій Січі склалася своєрідна козацька культура – унікальне й неповторне явище, феномен. Ця культура була породжена непростими, бурхливими соціально-історичними обставинами: постійні воєнні походи, перебування на межі життя і смерті сприяли формуванню в козацькому середовищі особливого світогляду.

Козаки жили в системі багатьох ритуалів і звичаїв, які, звісно, містили елементи театралізації. Одним із таких ритуалів було прийняття до лав козацтва. Воно супроводжувалося різними випробуваннями, що мали і сакральний, і ритуальний характер (наприклад, це була зміна імені). І вибори старшини, і вихід із козацького товариства теж передбачали певні ритуальні, навіть театралізовані дії.

Враховуючи все вищезазначене, діяльність нашого козацького осередку тісно пов’язана зі збереженням і відтворенням культурних і звичаєвих надбань запорозького козацтва.

 

З досвіду КПЛ

Захищати рідну землю, землю своїх батьків і дідів – це почесний обов’язок кожного справжнього громадянина і патріота. Діяльність громадської організації «Кодацьке Військо Запорозьке» стає все помітнішою у суспільстві. Саме тому її лави поповнюються лише найдостойнішими громадянами, і найкращих хлопців нашого ліцею кожного року ми приймаємо у молоді козаки-джури. Про це дуже піклується викладач предмету «Захист Вітчизни» Зайцев В.В. На своїх уроках він постійно звертається до історичних підвалин заснування наших збройних сил – Запорозького козацтва. А кожного року 6-го грудня під час святкування Дня Захисника Вітчизни він готує найкращих учнів КПЛ до вступу до лав Водянського куреня, на чолі якого стоїть директор нашого навчального закладу – генерал-осавул козацтва Школяр В.П., а начальником штабу якого є керівник фізичного виховання КПЛ – козацький полковник Зайцев В.В. Стаючи джурами, а в подальшому — козаками, і даючи обітницю на вірність козацтву та своєму народові, хлопці усвідомлюють, що тепер вони повинні ще краще навчатись, брати найактивнішу участь у житті ліцею і бути взірцем для інших. І вони стараються бути саме такими!

Під час урочистого прийняття до лав Запорозького козацтва наші молоді козаки-джури виголошують обітницю на вірність українському народу, рідній українській мові та православній вірі. Курінний отаман «охрещує» їх козацькою шаблею, а кожен з джур стає на праве коліно і цілує знамено Водянського куреня. Свято закінчується козацькими змаганнями.

Великої слави здобули запорозькі козаки своєю боротьбою проти численних ворогів України. Кожного року українське козацтво широко відзначає своє найулюбленіше свято – Покров Пресвятої Богородиці. Адже саме Божу Матір – Покрову українське козацтво прийняло своєю покровителькою і заступницею і в усіх походах з козацьким військом завжди знаходився її образ.

І ми, нащадки козацької слави, теж любимо і відзначаємо це чудове свято – Покров Пресвятої Богородиці. Тому вже 15 років поспіль в КПЛ завжди масштабно й захоплююче проходять «Козацькі ігри», присвячені святу великої Покрови, на яке традиційно запрошується багато гостей: керівників козацьких осередків, ветеранів війни в Афганістані, керівників міста, наших соціальних партнерів, представників шкіл міста. В цей день КПЛ визначає найсильніших, найспритніших, найрозумніших та найзавзятіших молодих козаків серед учнів середніх навчальних закладів. Суперниками ліцеїстів найчастіше стають учні ДЦППРКБА, а також школярі СЗШ №№ 3, 6, 7, 8, 10, 20, 23, 24, 34, 35. А інші загальноосвітні навчальні заклади презентують себе цікавими номерами художньої самодіяльності, які завжди супроводжують це свято. Закінчується це яскраве дійство традиційним приготуванням козацького кулешу та каші. Наші «Козацькі ігри» завжди викликають захоплення всіх учасників і гостей і залишають по собі безліч чудових спогадів.

Щоб сприяти поглибленню зацікавленості учнів загальноосвітніх навчальних закладів міста майбутньою професією, треба поглиблювати знання молоді про давні традиції та звичаї українського народу, про витоки обраної професії, історію її заснування. В основі багатьох сценаріїв позаурочних заходів профорієнтаційного спрямування лежить ідея залучення учнів до джерел і подальшого розвитку сучасних професій. Навіть минулорічний сценарій агітбригади ліцею був побудований на основі «козацької» тематики і мав всі традиційні елементи театралізації, а саме: віртуальним козакам, які із сивої давнини начебто завітали до Дніпродзержинського професійного ліцею, наші учні демонстрували свої вміння і навички та розповідали про обрані професії. В сценарій, за традицією, було введено український гопак та перероблену на сучасний лад історичну козацьку пісню «Ой на горі та й женці жнуть».

Звісно, не тільки на позаурочних заходах відбувається відродження козацьких культурних і звичаєвих традицій. Великий потенціал в цьому сенсі закладений в основи викладання загальноосвітнього предмету «Художня культура».

У XVII - XVIII століттях у художній культурі більшості країн західної Європи, насамперед Італії та Німеччини, поширився мистецький стиль бароко. Україна перейняла й самобутньо розвинула цей новий художній напрям. Просякнутий національними українськими традиціями, він набув оригінальних форм і дістав назву українського козацького бароко. У цей час у Києві творили відомі в Європі зодчі: Бартоломео Растреллі, Йоганн Готфрід Шедель, у Львові – Бернард Меретин, у Почаєві – Готфрід Гофман. Саме цій темі був присвячений відкритий урок з предмету «Художня культура».

Логічним продовженням вищезазначеного уроку став позаурочний захід, під час якого учні стали безпосередніми учасниками цікавих козацьких обрядів, наприклад, «Випуск у школі молодих козаків-новиків», «Вибір кошового отамана» тощо. Учні багато узнали про художню культуру Українського козацького бароко, про історію рідного краю.

У багатогранному художньому житті Запорозької Січі чільне місце відводилося музиці, співу, танцям. Працювала навіть Січова школа, де здібних хлопчиків з усієї України навчали співу й інструментальної гри.

Українські думи та історичні пісні – одна з найважливіших складових української народної творчості. За змістом історичні пісні є яскравим виявом світогляду волелюбного народу. В них уславлюються героїчні подвиги кращих його синів, їх патріотизм, беззавітне служіння батьківщині, боротьба з ворогами-загарбниками і гнобителями. Найбільше українських пісень - про славне українське козацтво.

Саме відродженню та вивченню вокальних традицій козацтва приділяють багато уваги учасники вокального гуртка ліцею «Музична капель». Щорічно юні вокалісти беруть активну участь у різноманітних фестивалях та конкурсах, присвячених козацькій тематиці і, як правило, одержують нагороди за успішні виступи. У репертуарі юних вокалістів ліцею постійно перебувають і сучасні українські пісні, присвячені козацькій тематиці. На міському новорічному заході було представлено одну з них – «Їхали козаки».

Відомо, що козаки вміли вправно складати як жартівливі, так і патріотичні віршовані куплети, в яких або висміювали якісь соціальні чи побутові негаразди або прославляли батьківщину і її героїв. Цей досвід козацького віршування з зацікавленістю вивчають учасники гуртка художнього слова та втілюють її у власній творчості.

 

Краєзнавчі експедиції та екологічні акції

Краєзнавча освіта та виховання є органічним компонентом громадсько-патріотичного виховання і спрямована на формування світоглядної свідомості, поглядів і переконань учнівської молоді, здобуття ними навичок та вмінь за інтересами. В умовах становлення української державності особливо актуальним стає підвищення інтересу учнівської молоді до історико-культурної спадщини українського народу та проблем сьогодення, формування її світогляду та національної гідності. Саме через краєзнавство учні мають можливість на власні очі побачити красу і біду рідної землі, ознайомитись з історією, культурою, традиціями свого народу, загартуватись як морально, так і фізично.

Головна мета краєзнавчої освіти та виховання полягає у створенні умов для творчого, інтелектуального та фізичного розвитку особистості, впровадженні якісно нових форм і методів організації як навчального, так і виробничого процесу, організації дозвілля учнів та задоволення освітніх потреб шляхом участі у пошуково-дослідницькій та туристсько-краєзнавчій, декоративно-прикладній та інших видах творчості.

Як вже зазначалось, п’ять з восьми козацьких січей були розташовані на території сучасної Дніпропетровської області. Тому ми маємо унікальну можливість проводити (враховуючи специфіку навчального закладу) краєзнавчу роботу з відродження ремесел у рідному регіоні.

Для краєзнавчої освіти та виховання учнівської молоді в КПЛ є характерним:

  • реалізація інтересів та здібностей особистості, формування її суспільно-громадського досвіду;
  • залучення до особисто значущих національних соціально-культурних цінностей, потреб, які не забезпечується діючою системою базової середньої освіти;
  • здобуття додаткових знань, умінь, навичок за обраною професією, створення умов для формування професійно-творчого мислення, самовираження та професійного самовдосконалення учнівської молоді;
  • розвиток системи пошуку, розвитку і підтримки здібних та обдарованих учнів з огляду на обрану професію.

C:\Documents and Settings\Admin.7CA067024C844C2\Рабочий стол\Козацтво раб. на Київ\агітбригада\ДПЛ\ФОТО АГІТБРИГАДА\джури ДПЛ на екскурсії в козацькому хуторі Галушківка.JPG

Джури КПЛ під час краєзнавчої експедиції в козацькому хуторі Галушківка

 

З досвіду КПЛ

Краєзнавча експедиція «Сходинками козацької мудрості та майстерності».

Одне з завдань, яке повинна вирішувати сучасна професійна освіта – це залучення учнів до джерел заснування і розвитку обраних ними професій.

Учасники: учні ІІІ курсу, професія «Столяр».

Керівники: керівник гуртка Кузьмінець О.Г.

Мета: Залучення учнівської молоді до культурної спадщини козаків.

Завдання: - вивчення народних висловлювань та прислів’їв, що вживаються на території Дніпропетровського регіону;

- вивчення особливостей різьбярської майстерності козаків;

- оволодіння техніками різьбярства, притаманними козакам;

- виготовлення настінних різьбярських виробів;

- оформлення експозиції «Сходинками козацької мудрості та майстерності»;

- презентація експозиції «Сходинками козацької мудрості та майстерності».

Продукт експедиції: оформлення приміщення навчального корпусу ліцею експозицією «Сходинками козацької мудрості та майстерності».

C:\Documents and Settings\Admin.7CA067024C844C2\Рабочий стол\фото ремесла\251220141124.jpg C:\Documents and Settings\Admin.7CA067024C844C2\Рабочий стол\фото ремесла\251220141125.jpg C:\Documents and Settings\Admin.7CA067024C844C2\Рабочий стол\фото ремесла\251220141129.jpg

C:\Documents and Settings\Admin.7CA067024C844C2\Рабочий стол\фото ремесла\251220141127.jpg C:\Documents and Settings\Admin.7CA067024C844C2\Рабочий стол\фото ремесла\251220141128.jpgC:\Documents and Settings\Admin.7CA067024C844C2\Рабочий стол\фото ремесла\251220141126.jpg

Екологічне виховання також є частиною громадсько-патріотичного виховання. І, як показав досвід, найбільш ефективна форма роботи з учнями старшої вікової групи – це організація і проведення екологічних акцій.

Загальною метою проведення екологічних акцій слід вважати формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою. При цьому слід вважати, що основними її складовими є:

  • всебічні глибокі знання учнів про навколишнє середовище;
  • наявність в учнів світоглядних ціннісних орієнтацій у ставленні до природи;
  • екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи і свого здоров’я;
  • набуття умінь і досвіду у вирішенні екологічних проблем;
  • безпосередня участь учнів у природоохоронній діяльності;
  • сформованість передбачливості можливих негативних наслідків природоперетворюючої діяльності людини.

Проводячи паралель зі змістовною складовою козацької педагогіки, козаками особлива увага приділялася:

  • отриманню знань про взаємозв’язки у системі «людина - природа»;
  • вивчення доцільних способів діяльності людини (як у побутовому, так і професійному сенсі) у навколишньому середовищі;
  • практичне застосування досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього середовища;
  • отримання досвіду практичної діяльності людини в природі.

 

З досвіду КПЛ

Екологічна акція «Від екології довкілля – до екології душі», присвячена проблемам Водяної балки, від назви якої походить назва куреня. Даний проект є переможцем Всеукраїнського конкурсу «ЕКОоб’єктив», що проходив у Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Державним підприємством «Центр еколого-експертної аналітики» ( за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України). Учасниками конкурсу стали учні та учнівські колективи загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів, які надіслали біля 400 проектів.

Відродження основ козацької демократії через учнівське самоврядування

Створення умов для становлення різнобічно і гармонійно розвиненої особистості, яка б була активною у громадських, особистих справах, та керівництво процесом його становлення й розвитку – одне з провідних завдань виховання на сучасному етапі.

Актуальність даного питання зумовлена Концепцією громадянського виховання особистості.

В умовах розвитку української державності одними з пріоритетних напрямків реформування виховання є:

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їхньої самореалізації;

- формування соціальної активності та професійної компетентності особистості на основі соціальних умінь: готовності до участі в процесах державотворення, здатність до спільного життя й співпраці у громадському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність, здатність розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей.

Одна з дієвих форм виховання – це самоврядування.

Система учнівського самоврядування – перший урок громадської, соціальної активності учнівської молоді, урок розуміння своїх прав, громадських обов’язків, патріотизму, причетності до справ суспільства, виховання потреби бути корисним. Важливо, щоб цей урок був відкритим, чесним, зрозумілим, не можна його підмінювати одноразовою грою в самоврядування (день, тиждень самоврядування), грою у виконавчі, законодавчі органи управління, грою, в якій точка зору юнаків та дівчат (а в ліцеї навчаються переважно учні 15-19 років), їх максималізм стануть конфліктними.

Запорука успіху в діяльності самоврядування – чітке визначення місця самоврядування у системі управління закладом та правильно організоване педагогічне керівництво. Самоврядування в Дніпродзержинському професійному ліцеї – це система діяльності органів учнівського самоврядування, існування конкретних учнівських доручень, обов’язків, можливість організації власної діяльності, вибору відповідних заходів тощо. В системі роботи Водянського куреня діють два різноманітні формування учнівського самоврядування: Рада старшин груп та Рада керівників загонів джур.

Схема 2. Структура управління Водянського куреня

Рада Водянського куреня

 

Рада старшин груп

Рада загонів джур

отаманське правління

Основним принципом учнівського самоврядування ліцею є :

« Самі вирішили , самі зробили, самі відповідаємо».

Мета та завдання органу учнівського самоврядування ліцею:

  • усебічно розвиватися, самовдосконалюватися, самоорганізовуватися на благо собі, своїм ровесникам, ліцею, своїй Батьківщині, народові України;
  • забезпечувати і захищати права учнів на основі виконання правил і законів ліцею;
  • формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ життя ліцею, оволодівати наукою управління;
  • сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань учнів;
  • прагнути узгодженості й балансу інтересів між учнями і дорослими.

Правила учнівського самоврядування:

  • сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення;
  • думку викладай розважливо, якщо потрібно – повтори;
  • погодився легко не означає, що сприйняв глибоко;
  • не думай, що ти в чомусь переважаєш інших;
  • довіру треба розуміти так: все перевіряється справою, турботою і дружбою;
  • перш ніж прийняти рішення, навчись його бездоганно виконувати;
  • всяка справа вінчає результат;
  • не соромно помилятись, соромно не вміти виправлятись;
  • зауваження приймаються, пропозиції розглядаються;
  • твори, фантазуй сміливіше – шукай шляхи виконання рішень;
  • не відкладай на завтра вирішення того питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні;
  • прийняв рішення – виконуй, доручив іншим – довіряй, перевіряючи, допомагай!

Завдання голови Ради старшин груп - представляти учнівське самоврядування ліцею, керувати роботою учнівського самоврядування

Обов’язки голови Ради старшин груп: знати свої права і сумлінно виконувати обов’язки; знати і спонукати до виконання своїх обов’язків членів учнівського самоврядування; виконувати поставлені завдання; вимагати виконання рішень і завдань від інших; брати активну участь у плануванні, організації і проведенні заходів, організовувати і координувати роботу учнівського самоврядування, представляти учнівське самоврядування на різних рівнях, сумлінно оволодівати знаннями з основ управління, звітувати про виконану роботу перед Радою Водянського куреня.

За структурою учнівське самоврядування складається з 6 паланок. До складу паланки входять учні з активів груп.

Паланка з навчальної та виховної діяльності

Мета: прививати любов до знань та обраної професії

  • надання допомоги педагогам в організації тематичних вечорів, тижнів робітничих професій, тощо;
  • участь в організації заходів, спрямованих на підвищення якості знань учнів (предметні олімпіади, стіннівки, конкурси тощо);
  • залучення учнів у гуртки, подання пропозицій щодо створення нових гуртків за інтересами;
  • участь у підготовці та проведенні бесід у групах (про режим дня, про дисципліну тощо).

Паланка з дисципліни та порядку

Мета : виховувати висококультурну особистість, навчити ввічливо поводитись в будь – якому колективі

  • надання допомоги педагогічному колективу ліцею у вихованні свідомої дисципліни;
  • призначення відповідальних за дотримання дисципліни та порядку;
  • контроль за відвідуванням занять учнями ліцею;
  • використання заходів виховного впливу до порушників дисципліни.

Паланка спорту і здорового способу життя

Мета : залучити учнів до фізичного самовдосконалення, пропаганда здорового способу життя.

  • проведення роз’яснювальної роботи щодо організації здорового способу життя;
  • комплектування спортивних секцій;
  • інформування про спортивні змагання;
  • участь в організації та проведенні днів здоров’я, екскурсій, походів.

Паланка дозвілля і культури

Мета: привчати учнів до змістовного проведення часу

  • організація та проведення культурно-масових заходів, свят народного календаря та плану ліцею;
  • наочне оформлення ліцею до свят;
  • вивчення побажань учнів щодо організації і роботи гуртків художньої самодіяльності.

Інформаційна паланка

Мета: інформаційний супровід життя Водянського куреня

  • інформування учнів про визначні дати та події ліцею;
  • ознайомлення учнів з планами роботи Водянського куреня;
  • допомога педагогічному колективу в організації та проведенні щотижневих загальноліцейних лінійок;
  • сприяння гласності в учнівському колективі.

Паланка волонтерів «Милосердя»

Мета: організовувати учнівський волонтерський рух

  • допомога ветеранам ВВВ, інвалідам, що мешкають на мікрорайоні ліцею;
  • організація і проведення акції «Я з тобою, моя Україно!»;
  • організація та проведення заходів до Дня людей похилого віку, Дня інвалідів, Дня захисту дітей тощо;
  • співпраця з педагогічним колективом з питань захисту прав учнів ліцею, що мають соціальні статуси.