НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї
відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», визнаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Таким чином, можна виділити наступні обов’язкові ознаки насильства в сім’ї: 1) особами, що страждають від сімейного насильства, можуть бути тільки члени сім’ї (тобто цей Закон не поширюється на сусідів, співмешканців, у тому числі розлучених осіб, що продовжують спільно проживати, осіб, що зустрічаються, але не перебувають у шлюбі тощо); 2) діяння насильника повинне бути протиправним (тобто суперечити нормам чинного законодавства); 3) діяння призвело або могло призвести до порушення прав члена сім’ї як людини та громадянина; 4) вина насильника повинна виявлятися у формі умислу, а не необережності.ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ВИДИ НАСИЛЬСТВА, ЩО ВИНИКАЮТЬ У СІМ’Ї ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ДІТЕЙ
Найчастіше насильством та порушенням прав дитини ми вважаємо тільки фізичну розправу. Але насильством над дітьми є випадки, коли батьки: - знущаються над дитиною; - б’ють її; - завдають шкоди здоров’ю дитині; - залякують дитину, використовуючи при цьому різні суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, психіатричну лікарню); - порушують її статеву недоторканість; - навіюють страх за допомогою тестів, поглядів; - перебивають дитину під час розмови; - ізолюють її; - контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків; - використовують образливі прізвиська; - соромлять дитину; - використовують її як передавача інформації під час конфлікту у сім ї ; - контролюють поведінку дитини за допомогою грошей; - ігнорують її; - не задовольняють її основні потреби; - використовують її , як засіб економічного торгу під час розлучення; - погрожують її залишити; - погрожують фізичною розправою; - поводяться з дитиною, як з прислугою; - відмовляються повідомляти про важливі рішення, що безпосередньо стосуються її долі.ЩОБ ТАКОГО НЕ БУЛО (рекомендації учнів своїм одноліткам):
- Будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав, які захищають: ІІ розділ Конституції України, Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України;
- Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;
- Не соромся звертатися за допомогою до спеціалістів, вчителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах дітей;
- З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батьками.
| Вид насильства | Відсоток від загальної кількості |
| батьки б’ють | 4% |
| залякують міліцією | 8% |
| залякують колонією | 8% |
| залякують спецшколою | 6% |
| залякують церквою | 6% |
| залякують психлікарнею | 8% |
| перебивають під час розмови | 99% |
| забороняють спілкуватися з ровесниками | 1% |
| забороняють спілкуватися з одним з батьків | 2% |
| забороняють спілкуватися з родичами | 2% |
| використовують образливі прізвиська | 48% |
| соромлять | 48% |
| контролюють поведінку грошами | 60% |
| ігнорують | 15% |
| погрожують тебе залишити | 15% |
| погрожують фізичною розправою | 13% |
| поводяться з тобою як з прислугою | 14% |
| не повідомляють про рішення, що стосуються тебе | 98% |
| рідко спілкуються з тобою | 89% |
ПІДСТАВАМИ ДЛЯ ВЖИВАННЯ ЗАХОДІВ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї ВИСТУПАЮТЬ:
- заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї; - висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто; - отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї. Заява та повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення приймаються управліннями у справах сім’ї та молоді місцевих державних адміністрацій, відповідними відділами виконавчих комітетів місцевих рад, а також службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією по справах дітей органів внутрішніх справ за місцем проживання постраждалого, які в межах своїх повноважень приймають передбачені Законом запобіжні заходи щодо насильства в сім’ї. Запобіжними заходами виступають: - офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї; - офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки щодо насильства в сім’ї; - узяття на профілактичний облік і зняття із профілактичного обліку членів сім’ї, що здійснили сімейне насильство; - захисний припис. Захисний припис являє собою запобіжний захід і не є ані видом покарання, ані іншим засобом юридичної відповідальності. Захисним приписом особі, у відношенні якої він винесений, може бути заборонено: - чинити конкретні акти насильства в сім’ї; - отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім’ї; - розшукувати жертву насильства в сім’ї, якщо жертва насильства в сім’ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім’ї; - відвідувати жертву насильства в сім’ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім’ї; - вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім’ї. Зазначені обмеження встановлюються на термін до 30 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.