„ Поради батькам по адаптації першокурсників

до навчання в ліцеї”

 

Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте значною мірою залежить від батьків.

У сучасному суспільстві проблема адаптації виступає однією з ключових проблем психологічної науки.

Вступаючи до освітнього закладу, учні стикаються з рядом проблем, що пов’язані з недостатньою психологічною готовністю до навчання у освітньому закладі, з руйнуванням роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій вихованців середньої школи і виробничих колективів, утрати роками закріплених взаємин з колективом та формуванням нових навичок, а також з невмінням здійснювати психологічну саморегуляцію власної діяльності та поведінки. Зі вступом до навчального закладу юнаки і дівчата потрапляють у нові, незвичні для них умови, що неминуче спричиняє ламання динамічного стереотипу і пов'язаних з ним емоційних переживань.

Нерідко соціально-психологічна дезадаптація породжує втрату сформованих позитивних установок і відносин учня-першокурсника. Важким наслідком дезадаптації є стан напруженості і фрустрації, зниження активності студентів у навчанні, втрата інтересу до громадської роботи, погіршення поведінки, невдачі на першій сесії, а в ряді випадків - втрата віри у свої можливості, розчарування у життєвих планах. Усе це призводить до психічного перевантаження, яке власне і знижує адаптативні можливості і, як наслідок, сприяє порушенню психічного здоров’я особистості.

Причинами ліцейної дезадаптації частіше є неправильні методи виховання у сім'ї або порушення системи стосунків у ліцеї.

До виховних помилок батьків належать:

  • надмірно завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини, внаслідок чого будь – яка невдача сприймається нею неадекватно;
  • розмови про вади викладача або недоліки ліцею замість акцентування дитини на приємних моментах;
  • часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, пов'язане з ліцеєм , втрачає для неї щонайменшу привабливість.

Поради батькам щодо запобігання дезадаптації

  • формуйте позитивне ставлення до ліцею;
  • виявляйте інтерес до ліцейних справ та успіхів дитини;
  • формуйте адекватну самооцінку;
  • навчайте етичних норм спілкування з однокласниками та дорослими;
  • привчайте самостійно долати труднощі;
  • хваліть частіше, а не докоряйте;
  • частіше згадуйте себе в дитячому віці;
  • любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, як вона є.

Анкета-тест для батьків

За результатами відповідей на цю анкету можна визначити, чи вірно вибраний принцип виховання дітей.

Чи можете ви:

1. У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною?

2. Порадитися з дитиною, не дивлячись на її вік?

3. Признатися дитині в помилці, здійсненій по відношенню до нього?

4. Вибачитися перед дитиною у випадку, якщо ви не мали рації?

5. Опанувати себе і зберегти самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас з себе?

6. Поставити себе на місце дитини?

7. Повірити хоч би на хвилинку, що ви добра фея або прекрасний принц?

8. Розповісти дитині повчальний випадок з дитинства, що представляє вас в невигідному світлі?

9. Завжди утриматися від слів і виразів, які можуть ранити дитину?

10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за хорошу поведінку?

11. Виділити дитині один день, коли вона може робити, що хоче, а ви при цьому ні в що не втручаєтеся?

12. Не прореагувати, якщо ваше дитина вдарила, штовхнула або незаслужено образила вашу дитину?

13. Встояти проти сліз, капризів, прохань, якщо відомо, що це примха?

Варіанти відповідей:

а) можу і завжди так поступаю - 3 бали;

б) можу, але не завжди так поступаю - 2 бали;

у) не можу - 1 бал.

От 30 балів до 39 балів - ви дотримуєтеся правильних принципів виховання.

От 16 до 30 балів - ваш метод виховання - батіг і пряник.

менше 16 балів - у вас немає педагогічних навиків і бажання виховувати дитину.